Українські равлики й джмелі їдуть за кордон разом з вишиванками та бурштином
Відомо, що Україна – великий експортер металу, руди і сільгосппродуктів. Зокрема, у 2017 році аграрний експорт України в ЄС зріс на 37%. Але наша країна продає за кордон і незвичайні товари – вату, парасольки, пух і пір’я, живих тварин, молюсків, комах і навіть … відходи харчової промисловості. Обсяги їх експорту не порівняти з поставками руди або продуктів, але згадана продукція затребувана за кордоном все більше. Всього на нестандартному експорті країна заробила близько 1,2 млрд доларів за 2017 рік, повідомляє “Сегодня”.
Україна продає за кордон не тільки екзотичну їжу на зразок жаб’ячих лапок і виноградних равликів, але й твори сучасного мистецтва – картини, скульптури, товари народних промислів: вишивку, гончарство, плетіння.
За словами мистецтвознавця Ігоря Самаріна, в основному затребувані традиційні твори: петриківський розпис, візерунковий посуд, звичайно ж, вишиванки, хоча їм становить серйозну конкуренцію ширвжиток з КНР, який коштує в рази дешевше.
“Купують і дорогоцінні камені, перш за все бурштин, але в основному у вигляді напівфабрикатів, а не готових виробів, тобто за безцінь, до 5 доларів за грам, в залежності від розміру, – каже Самарін. – І то, це крапля в морі, оскільки основний потік бурштину, на жаль, багато років йде за кордон контрабандою”.
Експерти Українського клубу аграрного бізнесу відзначають зростання експорту продуктів, про які 4-5 років тому і не чули. Це, наприклад, виноградні равлики, яких ще 5 років тому приватний бізнес виростив і продав всього 3 тонни, а у 2017 році – вже 415 тонн! Їх беруть у нас живим оптом Литва і Румунія за ціною сировини – 1-1,5 долара/кг, а перепродають охолодженими і упакованими, в 4-5 разів дорожче, у Францію та Італію. У ці ж країни йдуть і штучно вирощені українські жаби, які досягли ваги 100-120 г.
Наш бізнес також заробляє на менш розвинених країнах, наприклад, закуповуючи і переробляючи бавовну із Середньої Азії на вату і експортуючи її.
“А ось пух і пір’я у нас свої, і дуже якісні, оскільки маємо розвинене птахівництво, тому їх переробляють і дорого продають на Захід (в Польщу, Молдову, Грузію), де з пуху шиють подушки і теплий одяг. Що стосується відходів, то це макуха і шрот, кістки і хрящі худоби, з яких за кордоном роблять корми для собак і кішок”, – розповів президент Украналітцентра Олександр Охрименко.
А природним шелаком у нас почали займатися недавно, але успішно. Як пояснив нам бджоляр Юрій Похитун, шелак – це продукти життєдіяльності азіатських комах-червців (типу багатоніжки), він використовується для виготовлення лаків, якими покривають струнні музичні інструменти, а у фармпромисловості – для оболонок таблеток.
“Джмелів розводять і експортують для запилення овочів в теплицях, бо бджоли там не виживають, – уточнив Похитун. – Звідси і попит на комах, наприклад у Туреччині, де овочі вирощують цілий рік”.
За словами директора Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, ці напрямки нашого експорту будуть розвиватися і далі.
“Не секрет, що ЄС встановив жорсткі квоти на традиційні українські товари, тому наш агробізнес починає освоювати нові ніші. Така тенденція продовжиться”, – упевнений Дорошенко.
Джерело: ukranews.com
