Готуючись до сертифікації, не забудьте налагодити відносини з директором

Учасники сертифікації вже пройшли два із шести етапів процедури для незалежного тестування учителів початкових класів: зареєструвались та отримали підтвердження своєї участі. Попереду на них чекає найцікавіше – вивчення практичного досвіду, самооцінювання, незалежне тестування та визначення результатів. Зараз зосередимо увагу на наступному кроці – оцінюванні практичних напрацювань вчителя, а точніше, на його особливостях.

Особливості оцінювання практичного досвіду вчителя

Дати проведення цього етапу визначаються експертною групою та повинні бути повідомленими учаснику сертифікації на адресу електронної пошти, зазначену в його реєстраційній картці-заяві, не раніше ніж за п’ять і не пізніше ніж за три робочих дні.

Згідно з «Методикою експертного оцінювання професійних компетентностей», учасник сертифікації, має пройти спостереження за його професійною діяльністю впродовж робочого дня, яке включає:

• спостереження під час відвідування навчальних занять;
• спостереження на перервах між начальними заняттями;
• огляд класної кімнати експертами.

Окрім цих методів експертного спостереження, учителі мають отримати оцінку від директора школи та його заступника. Представники адміністрації школи нададуть експертам, які проводитимуть сертифікацію, інформацію щодо діяльності педагога. Цей етап перевірки проходитиме у форматі інтерв’ю, за спеціально розробленою анкетою, що передбачає обов’язкову фіксацію відповідей.

Про що запитуватимуть?

Експертна група у складі двох фахівців, обраних Державною службою якості освіти, провівши інтерв’ю як з учасником сертифікації, так і з директором школи та його заступником мають з’ясувати рівень професіоналізму педагога за п’ятьма критеріями. Розглянемо кожен з них детальніше з показниками, які оцінюватимуться (згідно з «Методикою експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації»).

 Критерій №1 – здатність планувати і реалізовувати освітній процес на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів;

 Критерій №2 – здатність здійснювати процес навчання, виховання і розвитку учнів, основою якого є повага до прав людини, патріотизм, демократичні та інші загальнолюдські цінності;

 Критерій №3 – здатність створювати безпечне та психологічно комфортне освітнє середовище;

 Критерій №4 – здатність налагоджувати і підтримувати партнерські стосунки з родинами учнів;

 Критерій №5 – здатність до постійного професійного розвитку, самооцінювання та рефлексії.

Як щодо об’єктивності?

Разом з тим, не відкидаймо і той момент, що певний відсоток викладачів знаходиться у конфронтації з керівництвом школи. То що ж робити у такій ситуації?

В одному зі свіжих інтерв’ю міністр освіти і науки Лілія Гриневич зазначила, що освітнє відомство планує зміни стосовно атестації педагогічних працівників. Міністер аргументує такий вектор дій тим, що методики проведення процедури дуже недосконалі. Насамперед, її хвилює те, що під час атестації, викладача найчастіше оцінюють керівники закладу освіти та комісія, зібрана з працівників школи, у якій і працює вчитель. Тож, якщо у колективі відбувається мобінг (цькування співробітника у колективі), про об’єктивність атестації вже не йдеться. Щодо правильності оцінки беруть сумніви й тоді, коли між колегами є тісні дружні взаємини.

“Тобто ця атестація не є незалежною, і вона дуже залежить від особистісних відносин керівництва школи та самого учителя”, — наголосила Лілія Гриневич.

Саме тому у процедуру сертифікації педагогів було додано декілька методик оцінювання. Це дозволить експертам бути об’єктивнішими у своїх висновках, адже вони базуватимуться не лише на заявах директора та його заступника. Експерти матимуть можливість обґрунтувати своє рішення ще й власними спостереженнями за вчителем та його вихованцями під час уроків та на перервах. До того ж, обидві сторони – представники служби якості освіти та учасник сертифікації – матимуть змогу поспілкуватися сам на сам.

Важливо! Тривалість кожного інтерв’ю (з учасником сертифікації, директором та заступником директора закладу освіти, в якому працює учасник сертифікації) не повинна перевищувати 40 хвилин.

І ще декілька важливих фактів

Відразу після проходження оцінки практичного досвіду, вчитель отримує копію експертного висновку. Експертний висновок може містити відмітку про наявність інформації щодо проведення учасником сертифікації репетиції (репетицій) навчального заняття (навчальних занять) та обґрунтування надання такого висновку.

Згодом, УЦОЯО має розмістити в електронних кабінетах учасників сертифікації результати експертних спостережень (у форматі суми балів).

Важливо! Якщо кількість балів, зазначена в кабінеті учасника сертифікації, не відповідає кількості балів, зазначеній у копії експертного висновку, учасник сертифікації протягом п’яти календарних днів із моменту оприлюднення такої інформації має право звернутися до Державної служби якості освіти з вимогою щодо усунення такої невідповідності.

У разі підтвердження наявності технічної помилки Державна служба якості освіти зобов’язана не пізніше наступного робочого дня повідомити про це Українському центру оцінювання якості освіти.

«Цінні папери»

Детальніше з інформацією щодо вивчення практичного досвіду учасників сертифікації можете ознайомитись у документі.

Джерело: vseosvita.ua