Коледжі готуватимуть молодших бакалаврів

У 2020 році українські коледжі та технікуми почнуть надавати фахову передвищу освіту. Відповідні норми містить закон «Про фахову передвищу освіту», що був ухвалений парламентом 6 червня.

Після набрання чинності новим законом, коледжі та технікум здійснюватимуть підготовку фахових молодших бакалаврів і більше не набиратимуть вступників за рівнем «молодшого спеціаліста».

За словами заступника міністра освіти Юрія Рашкевича, з 2014 року, коли був прийнятий закон «Про вищу освіту», коледжі та технікуми опинились у невизначеному стані. З одного боку, їм дозволили тимчасово працювати в системі вищої освіти, але на практиці вони не мали жодної нормативної бази.

«Зараз парламент прийняв проект закону, який закладає основу для розвитку фахової передвищої освіти, і дуже важливо, щоб уже найближчим часом він набув чинності. Адже цей документ стосується інтересів мільйонів українців – близько 400 тисяч студентів, які навчаються у коледжах, їх батьків, понад 40 тисяч педагогів та сотень тисяч роботодавців. Тож, сподіваємося, що найближчим часом закон буде підписаний президентом та почне діяти», – зазначив Рашкевич.

У Міносвіти також зазначають, що над проектом закону працювала широка робоча група, в яку увійшли представники всіх зацікавлених сторін за активної участі народних депутатів та представників міністерства.

«У результаті документ є досить консолідованим та враховує інтереси студентів, освітян, роботодавців, місцевих громад тощо», – наголошують у Міносвіти.

Приміром, врахувавши зауваження закладів освіти, в законі застережена їх можливість самостійно визначати форми освітнього процесу, право на збереження або передачу майнових комплексів у разі виходу зі складу вишів, можливість додаткового фінансування на підвищення кваліфікації тощо.

Основні зміни:

• запроваджуються елементи корпоративного управління закладами, що сприятиме врегулюванню конфлікту інтересів. При закладі діятиме Наглядова рада, яка працюватиме над стратегічним розвитком закладу, шукатиме додаткові джерела фінансування, зможе впливати на керівництво в разі суттєвих проблем у діяльності;
• обрання керівника передбачатиме рейтингове голосування колективу. Крім того, строк перебування на посаді буде обмеженим;
• заклади готуватимуть фахових молодших бакалаврів, а за наявності ліцензії здійснюватимуть підготовку за коротким циклом вищої освіти або першим (бакалаврським) рівнем;
• нова система державного фінансування: субвенція з держбюджету покриватиме здобуття повної загальної середньої освіти, а також підготовку за спеціальностями, яким надається особлива підтримка;
• не встановлюються обмеження щодо віку студентів, кількості попередньо здобутих дипломів за бюджетний кошт;
• можливість формувати індивідуальні освітні траєкторії та надавати вибір форми освіти (мережева, дуальна, навчання на виробництві тощо).

Генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН Олег Шаров зазначає, що у законі передбачено низку механізмів, спрямованих на розвиток освіти дорослих.

«Ми заклали можливість для вступу не тільки за результатами ЗНО, а й на базі випробувань у закладі. У такий спосіб українці, які давно закінчили школу і зараз хочуть змінити фах, зможуть безперешкодно вступити до закладу, і навіть більше – отримати кілька фахових освіт за бюджетні кошти. У проекті також є різні форми для отримання фахової передвищої освіти, зокрема, ми розвинули розуміння дуальної освіти. Усе це має стати запорукою як професійного розвитку молодих фахівців, так і трампліном для успіху тих, хто прийшов для здобуття нової професії», – повідомив Шаров.

Джерело: osvita.ua