Чи бути ландшафтному парку «Сеймський»?

На Сумщині триває конфлікт навколо регіонального ландшафтного парку «Сеймський».  

«Сеймський» — регіональний ландшафтний парк, розташований на заході Сумщини, в межах чотирьох районів: Путивльского, Конотопського, Кролевецького та Буринського. Територія парку складає 98 тисяч гектар і становить більше половини всієї території природно-заповідного фонду області. Парк «Сеймський» створили в 1995 році. У жовтні минулого року парк став комунальним підприємством Сумської обласної ради, який виконує функції адміністрації парку.

23244411_1928285733878243_1060438870959020473_n

«Для того щоб створити комунальний заклад були направлені звернення до районних державних адміністрацій — до Кролевецької, Конотопської, Буринської і Путивльської. На той час, коли планувалося створення комунального закладу, всі адміністрації дали свої позитивні висновки», — зазначила заступник директора Департаменту екології та охорони природних ресурсів облдержадміністрації Валентина Пелих.

1

На минулу сесію обласної ради приїхали представники цих районів, які виступали проти діяльності ландшафтного парку. Тоді прийняли рішення створити спеціальну комісію, аби вивчити окремі питання, зокрема зонування території.

5

«Відповідно до Закону «Про природно-заповідний фонд» на території регіональних ландшафтних парків можуть бути створені: заповідна зона, зона регулювання рекреації, зона санітарної рекреації і господарська зона», — говорить Валентина Пелих.

Площа господарської зони 95 тисяч гектарів, зона регулювання рекреації охопила 1742 гектари, до заповідної зони увійшло 1680 гектарів.

«При виділенні таких заповідних осередків, ми спиралися на 5 існуючих природно-заповідних територій у межах РЛП «Сеймський». Ці території, які ми пропонуємо включити до заповідної зони, вони на цій карті позначені червоним кольором. Я звертаю вашу увагу — це заказник Єзульський, Присинівський, заказник Бичичанський, урочище Попівгруд та заповідне урочище Боромля», — розповіла завідувач кафедри екології та ботаніки СНАУ Вікторія Скляр.

2

6

Серед лісової фауни парку велику цінність становлять зубри, які, ще в 20-х роках ХХ століття був на межі зникнення. Наразі на території парку нараховують понад 40 тварин. Тож полювання там  — заборонено.

12744044_1136057253101099_5390462918677307951_n

«Законом не передбачалось обмеження полювання, але в 2010 році такий Закон вийшов. Частина громадськості полювання продовжила. Ну, перемогли ті хто перемогли. І полювання на території заповідних об’єктів заборонено», — говорить начальник відділу природно-заповідного фонду та довкілля департаменту екології Григорій Дудченко.

3

На території парку обіцяють зберегти всі традиційні види природокористування, у тому числі – сінокосіння, випас худоби, збирання грибів та ягід, бджільництво. Можна буде займатись сільським господарством, проте заборонено змінювати цільове призначення території.

«Є Закон про природно-заповідний фонд. В його межах чітко визначено для кожної зони, що можна, чого не можна. Є чітко прописані позиції стосовно заповідної зони, що там можна робити, чого там не можна робити», — зазначила Вікторія Скляр.

Не стали осторонь проблеми і громадські організації

«Підприємство створювалось у 1994-95 роках. За цей час змінилося законодавство та і життя в цілому. Минуло більше 20-ти років. Я закликаю не кошмарити людей, не зривати сесії, а підійти до цього питання серйозно, якщо і справді зацікавлені в його вирішенні, а не в піарі та в чиїхось інтересах. Дуже багато людей залучено – зонуванням займають вчені. Треба будувати не на день, не на тиждень, а на роки», — коментує лідер ГО «Східний корпус» у Сумах Денис Сокур.

4

Комісія по зонуванню продовжує працювати і невдовзі представить результати своєї роботи на наступному засіданні, потім робоча група планує перейти до обговорення проекту положення у новій редакції.

Поділитися в соціальних мережах: