17-річна Оля з Сумщини мріє жити і робити людей красивими

Ми вже писали про те, що 17-річна Оля Дуленко потребує допомоги небайдужих людей. Але знову повертаємося до цієї теми, адже зібрати таку велику суму коштів, яка потрібна для того, щоб врятувати життя, насправді зовсім не легко. І все ж зрозуміло в принципі: грошей обмаль, зарплати невеликі, комуналка зросла, все дорожчає, не вистачає навіть на свої потреби… І все це так, і все це правда, на превеликий жаль. Але спробуйте хоча б на секунду уявити себе на місці батьків 17-річної красунечки, яку вони з такою турботою ростили, вкладаючи у дитину всю душу, всю свою безмежну батьківську любов… І хіба не рветься серце, коли усвідомлюєш, що життя найріднішої у світі людини може обірватися, а врятувати її можливість є, аби тільки були гроші…

Тож наразі, звертаючись до всіх, хто має добре серце, хто здатен розділити біль іншої людини і відірвати від свого бюджету хоча б якусь суму, яка допоможе дівчинці вижити, ми публікуємо матеріал news.t1.ua:

«Маленька Олечка завжди радувала батьків – росла здоровою і веселою.

«Однак, коли їй було 13 років, я стала зауважувати, що на лиці вона стала блідою, почала раптово слабшати, схудла, – зі сльозами на очах пригадує пані Надія, мама дівчинки, яка мешкає у селі Подільки, що на Сумщині. – З’явилася висока температура. Приходила зі школи і все спати хотіла. Спершу ми з чоловіком подумали, що це, можливо, звичайна застуда так її виснажує. Однак донечка так стрімко слабшала, що буквально за тиждень ледве піднімалася на другий поверх у школі. Ми кинулися до лікарів, які діагностували рак крові, – і так ми опинилися  в онкогематологічному відділенні лікарні «ОХМАТДИТ». Там донечка провела шість місяців. Згодом пройшла 14 сеансів хіміотерапії та ще рік була на підтримувальній сухій хімії. Вона повернулася до школи, яку закінчила з гарними балами, відсвяткувала випускний. Олечка з дитинства мріяла шити одяг, одягала ляльок і казала: коли виросте, то одягатиме дорослих тьоть. З цією мрією стати дизайнером одягу вступила до Сумського училища будівництва та дизайну  на спеціальність «швея-закрійниця». Провчилася рік і була дуже щаслива – зі здоров’ям все було добре, здійснювалася її мрія, навчання приносило знову знання, нові емоції, з’явилося чимало нових друзів. Однак якось Оля пожалілася, що болить горло, збільшився лімфовузол. Пригадую, коли я побачила це, то відчула, як похололо серце, – це були перші ознаки рецидиву. Лікарі підтвердили мою здогадку. Здавалося, що земля тікає з-під ніг – попереду було чимало болю, страху, сліз».

Сьогодні Оля перебуває у відділенні інтенсивної хіміотерапії в лікарні «ОХМАТДИТ» – вже пройшла один блок хіміотерапії. Попереду ще три блоки високодозованої хіміотерапії. Лікарі сказали, що потрібна операція з пересадки кісткового мозку від нерідного донора.

«Провести таку операцію в Україні немає змоги, – плаче мама. – Тому кинулися за кордоном шукати клініки, де б погодилися взятися за це. І ось фахівці Університетської лікарні №1 імені доктора Юраша у польському місті Бидгощ повідомили, що можуть провести таку операцію. Щоправда, для цього потрібно 108 тисяч 255 євро. Це вартість операції з пересадки кісткового мозку та шестимісячний курс із реабілітації. Ще потрібні гроші для того, аби винайняти житло, де могла б проживати я, бо дуже хочу бути поруч зі своєю дитиною, мати змогу підтримувати її, допомагати. Наразі наша донечка активно вивчає польську мову, мріє про те, що операція пройде успішно і вона повернеться до навчання і здійснить свою дитячу мрію. Тому ми з чоловіком щиро просимо допомоги – наша донечка може повноцінно жити, але для цього потрібні кошти, яких у нас вже немає. Благаємо, допоможіть нашій Олечці».

Усі, хто бажає допомогти одужати Олі, можуть перерахувати гроші на картку «ПриватБанку»  5168 7573 7065 5948 Олександр Дуленко, батько Олі.

Моб. тел. батька – 096 29 35 765.

Поділитися в соціальних мережах: