5 дивовижних фактів про тварин, від яких діти будуть у захваті!

Факт №1 – Хвостата мова 

Кіт обвиває ноги людини хвостом, коли дружньо налаштований

Коли представники родини Котовидих намагаються щось «пояснити», вони нявчать. У таких випадках зрозуміти мотив тварини допоможе хвіст.

• Якщо кіт тримає хвіст вертикально (пістолетом), але шерсть не стоїть дибки, отже, він хоче сказати: «Привіт! А ось і я!».
• Кішка під час материнства тримає хвіст вертикально, коли хоче показати кошенятам, щоб вони йшли за нею.
• Так само коти вітаються з хорошими знайомими. Вони гладять один одного з піднятими догори хвостами.
• Іноді коти навіть переплітають хвости. Тоді вони хочуть пояснити: «Я твій друг. Не бійся мене».
• Якщо кіт обвиває хвостом ноги людини – він хоче бути його найкращим другом. Таким чином кіт показує, що потребує уваги або мисочку корму.
• Якщо кінчик хвоста рухається туди-сюди, будьте обережними. Кіт відчуває певні побоювання, тож може вкусити або подряпати.
• Хвіст кота піднятий догори, а шерсть на спині стоїть дибки? Звір відчуває небезпеку і може поводитись агресивно. Намагаючись розпушити шерсть на спині та хвості, він намагається здаватися більшим.
• Якщо хвіст опущений і рухається з боку в бік – кіт готовий напасти будь-якої миті. Так само він махає хвостом, коли полює або вистежує здобич. У цей момент тварина максимально напружена від носа до кінчика хвоста.

Факт №2 – Вовняний отрутодетектор 

Вівці вміють розпізнавати отруйні рослини

Погодьтеся, вівці виглядають як високоінтелектуальні тварини, «бе-е-е» звучить не надто розумно, а їхній стиль поведінки взагалі не дозволяє лишити й краплі сумнівів. Проте це враження цілком оманливе!

Вчені з Кембриджського університету провели велике дослідження і довели, що вівці набагато розумніші, ніж ми про них звикли думати. Тварини впродовж двох років пам’ятають фізіономії своїх друзів, безпомилково впізнають один одного, визначають серед рослин їстівні та отруйні види та навіть можуть знайти вихід з лабіринту. Ба більше, вівці відмінно справляються з тестами, які «завалюють» навіть мавпи!

Щоб вівці не тікали з пасовища, фермери виривають по периметру невеличкі канавки, на які зверху кладуть решітки, через які тварини не можуть переступити, тому що застрягають копитця. Так ось, кмітливі овечки здогадалися перекочуватися через ці решітки, щоб утекти. Хіба не розумниці?

Щоправда, кращі результати в дослідженні демонстрували вівці, які жили не в стаді.

Факт №3 – Дельфіне, не тупцюй тут 

Морські ссавці колись жили на суходолі

Вам певно відомо, що кити – зовсім не риби, а ссавці. Це значить, що вони народжують живих дитинчат і вигодовують їх молоком, а не відкладають ікринки, як переважна більшість риб.

Однак чи знаєте ви, що предки китів та інших морських ссавців, таких як морські свині (не плутайте з морськими свинками!) та дельфіни, колись жили на суходолі? Саме тому їхнім нащадкам доводиться спливати, аби набрати повні легені повітря. Для цього у плавниках морських ссавців є кістки. Коли тварина пливе, її хребет рухається вертикально, а не горизонтально, як у риби. Така механіка скелету притаманна звіру, який біжить.

Предок кита – пакіцет – гуляв суходолом близько п’ятдесяти мільйонів років тому. Розмір цього ссавця подібний до пса, породи Дог. Ба більше, ці тварини вміли дуже швидко бігати. Пакіцет полюбляв полювати на риб в озерах та річках. Завдяки цьому, кожне наступне покоління плавало все краще. До речі, кити – ледь не кузини бегемотам.

За кілька мільйонів років (на Землі не все відбувається блискавично) пакіцет, поступово змінюючись, перетворився в протоцета. Саме він став прямим предком дельфінів і китів. У воді протоцет почувався набагато впевненіше, ніж на суші, і поступово змінив свій спосіб життя на морський. Розміри тварини неабияк збільшились, і з часом протоцет перетворився на того самого добре нам знайомого кита.

Факт №4 – Секрет віслючка «у гетрах» 

Гібрид зебри та осла має назву зебрул

Є настільна гра, в якій гравцям потрібно скласти з половинок слів смішні назви тварин. Слова виходять справді кумедні, але у природі таких тварин, звісно ж, не існує. Хоча чого там тільки не буває! Якщо тато і мама різних видів не надто відрізняються один від одного, у них можуть з’явитися діти, яких називають гібридами (або метисами).

У природі такий феномен зустрічається нечасто. Часто-густо тварин схрещують в зоопарках, щоб отримати неординарну особину. Потім таких тварин досліджують, а інколи й розводять (культивують новий вид).

• Гібрид самки дельфіна і самця чорної косатки називається косаткодельфін.
• Полярний грізлі – це малюк, який народився від білого полярного ведмедя та бурого грізлі.
• Зебрул – тварина, виведена з пари зебри та осла, а зорс – зебри та коня. Ця назва схоже на англійське слово horse – «кінь». І зебрулів, і зорсів називають зеброїдами.
• Тварин, народжені від «змішаних шлюбів» кіз та овець, теж мають смішні назви. Від барана і кози народжується базл. А від козла й овечки – гіп.
• Кама – гібрид лами та одногорбого верблюда – може народитися лише в результаті штучного запліднення, оскільки верблюд набагато важчий від лами (до того ж, вони у різній ваговій категорії). Кама – велика тварина з дуже м’якою шерстю.
• Ще є собакововк, але ви й без підказок здогадаєтесь, про гібрид яких тварин йдеться.
• Якщо схрестити кобилу та віслюка, народиться мул.
• Дуже незвичайна тварина – лігр. Це малюк лева і тигриці. Лігр може бути дуже великим, оскільки успадковує від батька гени, що відповідають за інтенсивний ріст. У левиць є гени, які гальмують таке збільшення маси, але у тигриць їх немає, тому дітки виростають справжніми гігантами. Як, до прикладу, Геркулес – лігр, розміром чотири метри й вагою майже 410 кілограмів.
• Тигролев набагато менше. Це дитинча левиці й тигра.
• А ось ашера – результат схрещування трьох тварин. Спочатку потрібно отримати кошенят від звичайної домашньої кішки й дикої бенгальської. Якщо потім схрестити їх потомство з африканським сервалом, то вийде ашера. Це велетенська кішка, довжиною понад метр. Таке кошеня коштує чимало. За одного малюка доведеться заплатити близько двадцяти двох тисяч євро.

Факт №5 – Особисте життя поліпів 

Корали люблять цілуватися

Корал – це зовнішній скелет мільйонів маленьких живих організмів – поліпів. Вони живуть величезними колоніями на дні морів і океанів. Багато коралів утворюють кораловий риф.

Вчені з’ясували, що ночами поліпи трішки відкривають свої крихітні ротики й притискають їх один до одного, ніби у поцілунку. Найімовірніше, вони роблять це для того, щоб обмінюватися корисними речовинами.

Вперше дослідники помітили таке явище в Акабській затоці на півночі Червоного моря, коли спостерігали за життям морських мешканців через спеціальний підводний мікроскоп.

Корали не лише цілуються, час від часу у них трапляються й сутички. Якщо один поліп занадто близько підійде до іншого, той викидає щупальця або нитки, які виділяють спеціальні ферменти – речовини, які, потрапивши на інший корал, можуть його знищити. Таке відбувається тільки між поліпами різних видів. Виявляється, навіть корали можуть любити й ненавидіти один одного.