Чому пам’ятник архітектури початку ХХ століття в Лебедині руйнується вже майже 12 років?

У нашій країні чимало історичних будівель напівзруйновані і запущені, навіть якщо мають власників. Не стала винятком і Лебединська міська управа, яка вже 12 років не ремонтується і не опалюється, поступово перетворюючись на справжні історичні руїни, пише Ваш Шанс.

З 1988-го управа була визнана пам’яткою архітектури та перебувала у власності громади Лебедина. Проте, загадковим чином у 2005 році Сумська облрада приймає цей пам’ятник за культурну спадщину області і вирішує передати його у власність Лебединського району. А ще через десять днів Лебединська райрада передає управу управління Державної судової адміністрації в Сумській області. Пізніше виконком дає управлінню Державної дозвіл провести реконструкцію пам’ятника для розміщення в ньому в подальшому Лебединського райсуду. Однак реконструкція так і не відбулася.

Адміністрація підшукала інше приміщення для суду – будівлю статистики. І вона передана йому на баланс і зараз використовується, а міська управа – просто числиться на папері. На неї немає ні техпаспорта, ні охоронного договору. В результаті при наявності власника пам’ятник насправді більше 12 років піддається руйнуванню. Адже задіяна тільки одна його частина, в якій сьогодні розміщується 18-та самостійна пожежна частина Лебедина.

У минулому році влада міста задумалася про повернення другої частини управи у власність громади. І навіть є інвестори з Канади, які готові допомогти з фінансуванням. Але як домогтися передачі історичного особняка з тепер уже з держвласності назад у власність міста? Адже передати приміщення з комвласності в державну легко, а от назад – практично неможливо. Влада Лебедина та громадськість займаються цим питанням вже майже 2 роки.

Якщо ж говорити про Лебединської міської управи, з 1988 року її першим власником був місто Лебедин і люди, які в ньому проживають. Ні область, ні район не мали права розпоряджатися цим пам’ятником архітектури. Як тільки приймається рішення про статус, в ньому вказується його юридична адреса, на об’єкт робиться паспорт, фотофіксація його стану і складається охоронний договір. Це найголовніший документ, який регламентує подальше життя пам’ятника. Власник же – місто – повинен мати всі ці папери. Надалі, якщо немає коштів на утримання пам’ятки, він може передати його в оренду іншим особам, але з обов’язковим підписанням охоронного договору. Тільки так можна врятувати пам’ятники архітектури. В даному ж випадку фактично пам’ятником розпорядилася не власник, і жодних необхідних документів на нього немає. Облрада і райрада перевищили свої повноваження і без дозвільних документів і рішення громади Лебедина передали пам’ятник суду.

Проте, за інформацією Міністерства культури України, всю відповідальність за пам’ятник несе його власник. А для міської управи це – громада Лебедина. Тому сьогодні ініціативна група впорядковує всі документи відповідно до Конституції України і законом про охорону культурної спадщини. Для цього потрібно виготовити паспорт на пам’ятник і скласти охоронний договір. А судова адміністрація повинна за актом повернути будівлю громаді. Звернення з проханням повернути пам’ятник архітектури місцевого значення в комунальну власність вже направлено до Києва, але відповіді поки немає.

Довідка: колишня міська управа (ратуша) – єдина подібна будівля на Східній Україні, що нагадує справжні ратуші. Будували її у 1913-1915 роках за проектом невідомого автора. Її фасад колись був симетричний. З радянських часів у колишній ратуші розміщується пожежна охорона.