Газовий балончик шукають у сумці від 2 хвилин до «забув удома»: що таке самозахист і чи достатньо для цього зброї?

Чому прийоми карате часто не спрацьовують під час нападу на вулиці?


2018-го Міністерство внутрішніх справ заявило: кількість злочинів в Україні зменшилася – з 523 до 487 тисяч. Однак стабільно високою лишається цифра крадіжок, шахрайства та зумисних убивств. Зґвалтувань за перші 6 місяців 2018-го нарахували 111. Таку відносно невелику цифру юристи пояснюють тим, що, згідно із законодавством, зґвалтування часто відносять до тілесних пошкоджень середньої тяжкості або, в гіршому випадку, вони закінчуються вбивством, тоді це інша стаття. До того ж тисячі жінок про це просто не заявляють.

Як стати нецікавим для злочинця, як відірватися від хуліганів і дійти до квартири, як вижити в перші 30 секунд нападу й правильно кликати на допомогу та що таке взагалі самозахист – розповідає Антон Фарб, засновник та президент курсів самооборони – Федерації Крав-мага Україна.

Самозахист – це складова із трьох компонентів: зробити так, щоб вас не обрали жертвою, втекти від вистежування, а якщо перші два варіанти не спрацювали – тоді вже відбиватися.

Самозахист – це не використання прийомів, коли на вас уже напали. Самозахист – це зробити так, щоб на вас НЕ напали.

Часто запитую на тренінгах: «Уявімо, ви ввечері бачите компанію п’яних агресивних молодиків, які йдуть вам назустріч. Що потрібно робити?» Ні, не діставати газовий балончик чи битку. Правильна відповідь – перейти на іншу сторону. Перше правило: якщо конфлікту можна уникнути, його треба уникнути. Не треба нариватися і лізти першими, доводити, що маєте рацію: «Ти що сказав? Ти як на мене глянув? Ану йди сюди!» Ваше завдання – живими повернутися додому.

Не стати жертвою

Якось у США провели експеримент: посадили в різних камерах крадіїв і дали їм подивитися відео з камер спостереження – щоб вони обрали, кого б могли потенційно обікрасти. Майже всі, не зговорюючись, вибрали однакових людей. Це були сутулі люди, які здебільшого дивляться під ноги, «в собі», носять капюшон, а іноді ще й навушники. Ідеальна жертва! У навушниках вона не почує, коли хтось ітиме за спиною. У капюшоні ні боковим, ні жодним іншим зором така людина не побачить наближення небезпеки. І не зможе дати відсіч, бо не надто фізично розвинена.

Щоб не стати жертвою, також варто не «світити» великими сумами в магазині. Дуже часто злочинці обирають собі жертву на касах супермаркетів. Вони і зчитують мову тіла, і дивляться, чи є що грабувати. Далі вже вистежують. Тому перший момент – розраховуйтеся картками або носіть малі суми в гаманці. Якщо на роботі дали зарплату готівкою, візьміть собі в гаманець 200 гривень, а решту розкладіть по різних кишенях.

Не носіть на собі багато прикрас. Це «січуть» зловмисники. Усілякі кольє, браслети, сережки легко та швидко здерти. Тож якщо ви вже їдете кудись на вечір з купою прикрас – їдьте додому на таксі. Не провокуйте.

Втекти від вистежування

Коли ви ввечері повертаєтеся додому, обов’язково зупиніться і оцініть ситуацію. Поверніть голову праворуч і ліворуч, подивіться, хто йде позаду. Це займе всього дві секунди. Але інколи самі тільки ці рухи відбивають бажання у зловмисників вас грабувати.

Обов’язково витягніть якісь засоби захисту – газовий балончик чи звичайні ключі. І просто несіть їх у руках. Не треба розмахувати ножем чи пістолетом, демонструючи їх у такий спосіб. Якщо вже злочинці вибрали вас як жертву, то вони стежать за вами – і це все точно побачать. Але побачивши, що у вас є чим себе захистити, виберуть іншу жертву: «Піду краще пошукаю когось із навушниками, нащо мені цей неадекват».

Використати «нишком» газовий балончик.Якщо ввечері за вами йде якийсь незрозумілий тип і він вам не подобається, можете тихенько бризнути газовим балончиком. Він закашляється, а вам це дасть фору відірватися. Якщо він і не був злочинцем, то просто проплачеться – ви йому не завдали жодних травм.

Дійти до людного місця. Якщо ви бачите чи вам здається, що хтось іде за вами, шукайте людні місця. Звертайте увагу на власну інтуїцію. Ваш мозок підсвідомо зчитує сигнали небезпеки – і якщо є дискомфорт, не ігноруйте ці відчуття. Краще зайти в кав’ярню. Ідеальний варіант – потім ще викликати таксі.

Не підпускати близько до себе. У нас на тренінгах є вправа: я підходжу до дівчини, а вона має мене зупинити словами, коли їй буде некомфортно. У 99% я підходжу на відстань удару. Я можу торкнутися її плеча або дотягнутися до голови. Тут немає нічого дивного. Зона комфорту та безпеки зараз постійно порушується – у транспорті, на роботі, тому люди нормально реагують, коли хтось стоїть близько. Але якщо якась людина цілеспрямовано підходить до вас занадто близько: «Як пройти в бібліотеку? Не скажете, котра година?», у вас має спрацювати правило «стоп»: «Будь ласка, відійдіть від мене», «Будь ласка, тримайте дистанцію». Свої руки при цьому ви теж можете виставити. Це ваш захист. Не бійтеся здаватися дивними. У гіршому випадку людина подумає: «Лише дорогу хотів запитати, а вона вже в стійку стала». Краще так, ніж вас пограбують чи поб’ють. І так ви одразу привертаєте увагу інших – люди бачать, що ця людина вам не знайома.

Розвернутися і піти назустріч. Цей варіант дуже неочікуваний і справді виведе з рівноваги злочинця. Але таке допускається, коли у вас є з чим іти (газовий балончик, зброя) та ви вже це або робили, або достатньо відпрацювали. Бо якщо ви просто розвернетеся і скажете: «Вибачте, мені здається, ви за мною стежите», вам реально можуть відповісти «Вам не здається» і без роздумів вдарити.

Відбиватися й лишитися живим

Якщо ви все-таки пропустили перші дві фази – і зловмисник вас вибрав жертвою, ви не змогли втекти від переслідування або ви цього всього не помітили – ваше завдання – лишитися живим після нападу. Напади теж бувають різні. Наприклад, можуть просто вкрасти телефон або сумочку, можуть вимагати грошей, тобто це просто пограбування. Можуть хотіти зґвалтувати, побити чи вбити – це вже серйозно.

Лайфхак, як захистити свою сумочку: ніяк. Якщо у вас здирають із плеча рюкзак, сумку чи барсетку, просто кидайте їх і тікайте. Ніякі гроші, документи, курсові, дорогі телефони, які там лежать, не варті вашого життя. Ви не знаєте, що в голові у зловмисника і найголовніше – чи є в нього зброя. Якось бачив відео, як у жінки прямо на вулиці стягнули сумочку, вона почала відбиватися, а крадій дістав зі своєї сумки мачете і ледь не відрубав жертві руку. Тож краще не ризикувати.

Якщо ви бачите, що зіткнення не уникнути, хороший варіант – напасти першим. Забризкати газовим балончиком, вдарити, вибити з рівноваги, кликати на допомогу і тікати. Причому найкраще це все застосовувати майже одночасно.

Щодо газового балончика: рекомендую аерозольний. Струменевий теж допоможе, але зловмисник, у якого ви – не перша жертва, може просто закритися від нього курткою: вважайте, що ви на нього подмухали. Аерозольний же робить так звану «хмаринку» – її нападник точно вдихне і закашляється.

Другий момент з газовими балончиками: коли купуєте вперше, візьміть два. Потім поїдьте в ліс або кудись на природу і один застосуйте. Ви повинні знати, як він працює. Якщо він просто лежатиме у вашій сумочці чи рюкзаку, а ви навіть не вмітимете його відкривати, це ніколи вас не врятує. Один ви повинні випробувати. Тоді розумітимете, як варто застосовувати другий.

Важливо: якщо ви ввечері йдете додому, то одразу витягніть балончик із сумочки й несіть у руках. Ніхто не чекатиме під час нападу, поки ви будете діставати засоби захисту. Часто на тренінгах я проводжу такий тест: запитую, в кого є газовий балончик і прошу витягнути його з сумки. Це триває від двох хвилин до… нескінченності, бо «він в іншій сумочці». Тому для того, щоб балончик «спрацював», крім уміти ним користуватися, варто тримати його в руках напоготові. Не знадобиться – прекрасно, вдома покладете назад.

Іншою зброєю теж потрібно вміти користуватися. Якщо у вас є пістолет, але ви з нього жодного разу не стріляли, це навіть гірше, ніж якби ви були зовсім без зброї. Якось моя студентка з гордістю розповіла, що придбала пістолет. Кажу: «Ок, показуй». Вона перевертає сумку і починає звідти все витрясати. Все, разом з пістолетом. Зарядженим! Це рівноцінно гранаті без чеки – при падінні пістолет може вистрелити або взагалі розірватися. На що я їй відповів: «Бери цю зброю і йди до інструктора. Коли настріляєш 2000 патронів, тоді можеш цим хвалитися». Під час нападу зброю можна й варто використовувати, якщо ви раніше з нею працювали і знаєте, як вона діє. В інших випадках – це самогубство.

Коли на вас пробують напасти чи вдарити, головне не втратити рівновагу й не опинитися на землі. Звідти вже набагато складніше піднятися. Тому тримайте рівновагу і кричіть.

Правильний крик і удар 

Із криком теж, як виявляється, не все так просто. У 90% людей в екстремальних ситуаціях у горлі пересихає, вони впадають у ступор, або нападник так стискає ребра й легені, що перехоплює подих – і людина просто, як риба, хапає повітря, фізично не в змозі закричати. У тих, хто все-таки може, або виходить неприродно, або незрозуміло, що крик про допомогу.

На заняттях ми вчимося кричати. Це виходить не у всіх. По-перше, люди соромляться. Навіть у ситуаціях, коли їх грабують чи б’ють, жертви соромляться свого становища: «а що ж подумають люди?». Часто у трилерах ґвалтівник каже жертві: «Тихіше, тихіше, чшш» – і жертва справді замовкає. Не повірите, але так працює і в реальному житті. Люди з комплексами відмінника бояться здатися іншим неадекватними – і просто мовчать, коли їх грабують чи б’ють.

По-друге, люди починають кричати просто «АААААА». Але насправді сусіди чи перехожі, які чують такі крики, думають, що це якісь п’яні розбірки, навіть не підозрюючи, що насправді коїться злочин. Треба чітко артикулювати: «Допоможіть! Мене грабують! Допоможіть! Ґвалтують! Допоможіть! Пожежа! Горить!» Люди реагують на такі тригери – цього вже точно не вигадає алкоголік.

Щодо конкретних фізичних прийомів варто запам’ятати правило про три «г» (російською – «глаза, горло, гениталии»). Спочатку треба бити пальцями в очі. Саме пальцями. Якщо ви стукнете кулаком і потрапите просто в череп, то зламаєте собі руку, а нападника просто більше розсердите. Потім треба швидко бити ребром долоні в горло, а коліном у пах. Коли нападник зігнувся, відвернувся, скрутився, добивайте ударом у голову/вухо. Якщо ви просто вдарите його в пах і спробуєте втекти, найімовірніше, що він вас наздожене, але при цьому може бути сердитим так, що захоче вас убити. Тож треба ляснути так, щоб у вас було кілька секунд відірватися й добігти чи до людей, чи до під’їзду, чи вибігти на дорогу, де їздять автомобілі.

При захватах гарно спрацьовує кусання. Кусайте так, щоб аж темніло в очах, стискайте зуби до кінця – це ваш порятунок. Якщо людина не психічно хвора чи не під дією сильних наркотиків, вона в будь-якому разі відчує біль – і або хватку послабить, або відсахнеться від вас, або навіть відстрибне.

Також не забувайте: навіть якщо вам заламали руки, як би це не звучало – у вас ще є ноги, голова, нижня округла точка. Цими всіма кінцівками можна й потрібно відбиватися. Заплутуйте ноги нападнику, ставте підніжки – не тільки він вас, але й ви його можете вивести з рівноваги!

Насправді прийомів є безліч. І їх потрібно відпрацьовувати. Хоча б раз на рік. Якщо ви проведете своєму мозку такий стрес-тест, організм уже по-іншому реагуватиме на небезпечну ситуацію. Звісно, у вас буде зашкалювати адреналін, по-іншому працюватимуть серце, легені й м’язи, але основні моменти з виживання залишаться.

Джерело: inspired.com.ua

 

Поділитися в соціальних мережах: