«Лайно в законі»: шпарини у законодавстві, які дозволяють аграріям економити мільйони на переробці відходів

 З 2015 року Україна почала приводити свої закони у відповідність до норм ЄС, спочатку приймали майже досконалі і суворі норми. Втім наш парламент за останні роки повносив у них свої, «зручні», правки. Зокрема, члени аграрного комітету змогли зробити закон «дірявим», який тепер дозволяє економити мільйони на переробці відходів.

Околиця села Косівщина – тут розмістився сучасний птахівничий комплекс «Авіс-Україна», який позиціонує себе одним із лідерів з виробництва курячого яйця.

Але є і «зворотній бік» виробництва – очисні споруди. У ями сюди звозять курячий послід та інші «побічні продукти». Потім з них роблять добрива. Смердюча чорна купа посеред поля кукурудзи – це і є вже, ніби-то, готове добриво. І все, що тут відбувається – цілком законно. Так вважають на підприємстві.

«Это специальное пометохранилище, где происходит процесс дозревания органического удобрения, которое мы разработали сами, сделали технические условия и зарегистрировали законным путем. А вот эта куча на поле – уже готовое органическое удобрение, которое ждет своего внесения на поля», – говорить Артем Калашник, директор птахоферми ТОВ «Авіс-Україна».

Перевірки підприємства теж підтверджують – все у нормі, згідно з чинним законодавством.

 «Остання перевірка була навесні цього року. В принципі, ніяких порушень в цьому не було відмічено. Всі їхні (відходи), а в даному випадку гній і загиблі тварини, були згідно по категоріях, розміщені у належному стані», – розповідає Віктор Науменко, начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби у Сумській області.

Попри те, що відповідно до закону усе добре, мешканці села Косівщина та Роменського мікрорайону Сум постійно телефонують на гарячу лінію телеканалу СТС зі скаргами . Їм заважає жити нестерпний сморід курячого посліду.

Ми приїхали на місце і окрім купи відходів, побачили ще й всохлі дерева. Ділянка лісосмуги – під наглядом агролісгоспу. Там проблему знають, причина всихання дерев, на думку лісівників – небезпечне сусідство із курячим послідом.

«До 40 дерев посохли там, діаметром 14-16. Ну більше всього, що от того ж птичника, курятника. Воно ж ото там все з аміаком. Більш там нічого такого немає», – каже Микола Луценко, директор ДП «Сумський агролісгосп».

Дерева ростуть між очисними ямами та купою відходів, які зсипають на поле з кукурудзою. На підприємстві запевняють – це безпечне і готове добриво, а не чистий послід.

«Я считаю, что связи между сухими деревьями и нашим производством нет, т.к. в 2010 году вводилось в эксплуатацию, эти сухие деревья уже были. А насчет запаха: вот сейчас же не воняет? И мы делаем всё, чтобы запаха не было вообще или минимизировать его.  Для этого мы внедрили новые технологии по производству удобрения и путём внедрения нового оборудования», – говорить Артем Калашник, директор птахоферми ТОВ «Авіс-Україна».

Виробники – дотримуються вимог законодавства, перевірка – не знаходить жодних порушень. Екологи запевняють – це питання не до них. Але ситуація від цього не покращується. І все – через зміни у законодавстві.

З 2015 року курячий послід та інші відходи ферми вважаються не відходами, а «побічними продуктами виробництва». І під законодавство, що регулює правила поводження з відходами, не підпадають. Тож у 2015 році прийняли новий закон, де були прописані статті щодо поводження з відходами.

 «В редакції 2015 року, закон передбачав, що побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії 2, повинні бути перероблені на органічні добрива, після обов’язкового перероблення шляхом стерилізації під тиском», – розповів Олександр Чернадчук, юрист.

А от у 2016 до закону внесли правки. Найбільших змін зазнала стаття 15, що регламентує поводження з відходами. Тепер закон виглядає наступним чином:

«Перероблені на органічні добрива для внесення в грунт та покращувачі грунту з попереднім перероблення шляхом стерилізації під тиском. Або без такого оброблення», – процитував текст закону Олександр Чернадчук.

Тепер ця норма фактично нівелює сама себе. Вона прописана, але її можна не дотримуватися – і це законно. А виробництво добрив із «побічних продуктів» ще й закріплене додатково.

 «19 стаття цього закону говорить про те, що ці добрива можуть розміщуватися на ринку та використовуватися, якщо вони отримані з побічних продуктів тваринного походження, належать до 2 категорії та були вироблені з дотриманням  вимог, визначених статтею 15», – додав юрист.

Автори цих правок, які внесли у 2016 році – чотири нардепа-аграрія. Один з них – Олександр Бакуменко, який на момент прийняття правок очолював аграрний комітет. Комітет, який цей законопроект і візував. Бакуменко – близький друг Юрія Косюка – головного «пташника країни». У 2000 році Бакуменко з Косюком створили «Союз пташників України». Юрій Косюк – один із найбагатших людей країни, товариш і позаштатний радник Петра Порошенка, за часів президентства останнього. За п’ять років «радництва» з екс-президентом, компанії Косюка отримали левову частку дотацій – грошей з бюджету на розвиток і підтримку агробізнесу. Зокрема, птахівництва. Він – неодноразовий фігурант журналістських розслідувань.

Ці поправки 2016 року значно полегшують життя тим, хто займається «курячим бізнесом». Законно дозволяють економити гроші на обробці відходів. І якщо це підприємство на Косівщині – місцевий приватний бізнес, де фактично одна ферма, то, наприклад, великим холдингам, зокрема ж «Миронівському Хлібопродукту» самого Косюка це заощаджує мільйони. І у місцях, де виробляють курятину під брендом «Наша Ряба», проблеми з відходами набагато більші, як і купи лайна.

І все це лайно у рамках закону. Але екологи б’ють на сполох – певні, попри законність таких звалищ вони небезпечні для природи. На землі, посеред поля, такі «добрива» тримати  не можна.

 «Ті продукти життєдіяльності тварин, вони мають в собі високий вміст аміаку і інших шкідливих речовин, які в свою чергу можуть спричиняти певну шкоду для довкілля», – розповів Олександр Уваров,  в. о. начальника Державної екологічної інспекції у Сумській області.

Та згідно з діючим законом, втручатися у порядок поводження з курячим лайном екологи не зобов’язані.

 «Цей закон, мабуть, я не маю право судити про його досконалість, але я вважаю, що державна екологічна інспекція повинна контролювати вплив певних відповідних суб’єктів господарювання на навколишнє природне середовище продуктів життєдіяльності тварин», – додав еколог.

Наразі ж, екологи втручаються коли виникають проблеми. Як, наприклад, ось ці всохлі дерева. За підрахунками працівників Держекоінспекції тут загинуло 60 дерев, переважно дуби. Наразі відібрали проби грунту, остаточні результати експертизи ґрунту обіцяють незабаром.

Альона Бояринова (Щербакова), журналістка проекту «(не)ПРИЧЕТНІ»

Поділитися в соціальних мережах: