На Сході відновилася повноцінна позиційна війна
Світові лідери та посли іноземних держав роблять вигляд, що на Донбасі триває перемир’я. Лише Росія цьому не надає значення: вона продовжує обстріли, продовжує звинувачувати українських військових у тому, що це вони убивають мирне населення. Росії однаково – є перемир’я чи його немає: її населення про цю війну не знає, тому від неї не втомилося. Росії нікуди поспішати. Тож російська гібридна армія на Донбасі продовжує стріляти й убивати українських військових.
Бойові втрати – співставні з тими, які були й до оголошення перемир’я. За даними ОСС протягом “миру”, тобто з 21 липня, загинуло 8 бійців, у червні загиблих було 8, у липні – 14.
Щоб не перетворитися на на живі мішені, українські сили змушенні відповідати на ворожий вогонь. Незрозуміло, роблять вони це на свій страх і ризик – чи мають санкцію від Головнокомандувача.
Принаймні, якщо ще кілька місяців тому ми бачили горді відео про те, як наші знищують позиції окупантів, то зараз таких відео майже немає, як немає й офіційних повідомлень про вогонь у відповідь. Із даних спостережної місії ОБСЄ можна зрозуміти, що окупанти стріляють по наших позиціях у 3.5 рази частіше, ніж ми, ймовірно, відповідаємо.
Частина українців, яка розуміє, чому ця війна виникла і яка її мета, дуже хвилюється з приводу того, що ЗСУ нічого не кажуть про вогонь у відповідь, переживає, що по наших стріляють абсолютно безкарно. Це не додає внутрішньої єдності й стабільності.
Та головне – не здавати позицій. Бо зараз, як бачимо із заяв французів і німців, є загроза того, що нам нав’яжуть мир, котрий зруйнує нашу Незалежність і позбавить залишки Української держави шансів на розвиток. Перетворить нашу Батьківщину на вічну сіру зону.
Щоб цього не сталося, президент Зеленський має проявити характер і наполягати під час міжнародних зустрічей та дзвінків іншим президентам на тому, що російський варіант миру нам категорично не підходить, що ми стоятимемо на смерть. Бо головна мета Росії – встромити окуповані території, які будуть керуватися з Москви, у політичне тіло України.
Це означає, що “обрані” на цих територіях фсбшники засідатимуть в нашому парламенті. Вони розвалюватимуть українську державу зсередини і торпедуватимуть будь-які позитивні зміни, направлені на економічний чи соціальний розвиток. Це вже не кажучи про те, що через “автономний” Донбас російські спецслужби матимуть змогу діяти на всій території України й викрадати неугодних.
Водночас, Зеленський має унікальний і сильний артефакт – свою популярність серед російськомовного населення колишнього СРСР. Він має розповідати йому, що війна існує. І що російські умови для нас неприйнятні, що російське керівництво має зайнятися облаштуванням життя своїх громадян – а там проблем вистачає – а не вести війни на чужих територіях. Зеленського почують і йому повірять якщо не всі, то багато хто з його фанатів “за порєбріком”. І це – сильний важіль впливу на російську верхівку та Путіна.
Джерело: texty.org.ua