Об’єднавчий cобор пройде 15 грудня: чого чекати та коли вручать томос

Створення незалежної від Москви церкви підходить до фінішу. Президент Петро Порошенко оголосив, що об’єднавчий собор української помісної православної церкви пройде у Києві 15 грудня.

«Собор відбудеться 15 грудня 2018 року у Святій Софії, яка протягом століть була центром православного українського релігійного життя», — заявив Порошенко.

За його словами, патріарх Варфоломій відправив листи із запрошеннями для участі у соборі до ієрархів УПЦ КП, УАПЦ та УПЦ МП.

Цю дату проведення собору підтвердили ВВС співрозмовники в Константинополі.

У ньому братимуть участь єпископи з досі невизнаних українських церков: УПЦ Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви, а також усі охочі єпископи УПЦ Московського патріархату. Він має тривати один день.

Порядок денний сформує спеціальний представник Вселенського патріархату, відряджений для організації та проведння собору до Києва.

За даними ВВС, спецпосланцем буде митрополит Галльський Еммануїл (Адамакіс), якого називають куратором «українського питання» в Константинополі.

Це зібрання має формально створити церкву, ухвалити її статут і обрати предстоятеля. Фактично, цього дня всі прихильники незалежності об’єднаються в єдину структуру — майбутню автокефальну церкву.

Як спостерігач на соборі може бути присутнім президент Порошенко.

У роботі зібрання також братимуть участь екзархи Вселенського патріарха в Україні архієпископ Памфільський Даниїл та єпископ Едмонтонський Іларіон.

Головною інтригою залишається ім’я предстоятеля майбутньої церкви, яке не можуть назвати ні у київських владних кабінетах, ні у Константинополі.

Собор української помісної церкви відбудеться в одному з найстаріших храмів — Софійському соборі Києва.

У Стамбул — за томосом

Текст томосу — грамоти про автокефалію — погоджений. Його мають підписати усі члени священного синоду Вселенського патріархату.

Кого б не обрали головою нової церкви, він ще має пройти вирішальну процедуру — отримати томос.

Для цього обраний предстоятель має поїхати до Вселенського патріархату на співслужіння з Варфоломієм та отримати з його рук грамоту.

еммануїл

У Константинополі вказують, що співслужіння та вручення томосу — подія непересічна і відбудеться у надзвичайно урочистій атмосфері.

Петро Порошенко заявив, що планує поїхати до Константинополя разом з обраним предстоятелем.

«Предстоятель разом з президентом поїде на Фанар (район у Стамбулі, де розташований Вселенський патріархат), буде дуже урочиста служба Божа, і на ній будуть служити два предстоятеля — патріарх Варфоломій і новообраний предстоятель української православної церкви», — сказав Порошенко.

Це може відбутись не дуже швидко. Можливо, не в грудні, а у січні.

Натомість українська сторона, зокрема радник президента Ростислав Павленко стверджує, що затримок не буде, й обраний предстоятель «невідкладно поїде до Фанара, співслужитиме з Вселенським Патріархом і отримає томос».

Інтрига з датою

Дату проведення собору у Києві затвердили ще 29 листопада на засіданні синоду Вселенського патріархату, проте тоді її вирішили не оголошувати.

Так само в офіційному комюніке не повідомили, що на тому засіданні затвердили текст томосу про автокефалію.

У Константинополі обмежились заявою, що за результатами синоду затвердили проект статуту майбутньої української церкви.

собор

Про схвалену дату та текст томосу українці почули від президента Порошенка. Цю ж інформацію того вечора підтвердили два співрозмовники ВВС у Константинополі.

Як вказували джерела ВВС, оголошення дати собору вирішили відкласти. Можливо, це було пов’язано з поїздкою Вселенського патріарха до Південної Кореї 3 грудня.

Річ у тім, що на синод 27-29 листопада не приїздив митрополит Амвросій (Зографос) з Південної Кореї. Саме його останнього підпису могло бракувати під узгодженим текстом томосу 29 листопада.

Томос, за даними ВВС, буде досить коротким документом на три сторінки тексту. Він вже фіналізований, до нього не вноситимуть змін.

Екзарх Вселенського патріарха в Україні архієпископ Даниїл ще 29 листопада написав на своїй сторінці у Facebook, що затверджений проект статуту нової церкви «якраз базувався на томосі про автокефалію».

Статут церкви

Статут нової церкви — дороговказ для створення і функціонування церкви. Проект цього документу представлять для затвердження учасникам собору. Вже підготували переклад статуту й українською мовою, адже написаний він грецькою.

Статут з самого початку став приводом для публічних суперечок між українськими церковниками.

Предстоятель УАПЦ Макарій в жовтні розповів журналістам, що у нього була суперечка з Філаретом, адже в обох були власні статути для майбутньої церкви.

Один зі співрозмовників ВВС у Константинополі пожартував, що якби напрацювання статуту залишили за українськими керівниками церков, то створення автокефальної церкви розтягнулося б на роки.

варфоломій

Затверджений і переданий до Києва статут, швидше за все, одразу затвердять без внесення в нього поправок. Змінювати чи доповнювати його можна буде вже після створення церкви.

Натомість радник президента України Ростислав Павленко наполягає, що синод схвалив тільки пропозиції до статуту, а кінцеву редакцію затвердять учасники об’єднавчого собору.

У статуті, який за об’ємом суттєво більший за томос, чітко прописані всі нюанси та механізми функціонування церкви та роботи його керівних органів, зокрема синоду.

За даними ВВС, устрій нової української церкви не буде патріаршим, її очолюватиме не патріарх, а митрополит чи архієпископ.

Українська церква буде незалежною й самостійно обиратиме свого предстоятеля. У диптиху (черговості поминання предстоятелів церков у молитві) православних помісних церков світу, скоріше за все, вона посідатиме останнє п’ятнадцяте місце.

Хто і як обиратиме предстоятеля

Як стверджують співрозмовники ВВС у Константинополі, наразі ніхто не може точно назвати ім’я майбутнього предстоятеля церкви.

Усі ієрархи обговорюватимуть кандидатури у закритому режимі, й все вирішить таємне голосування.

Головним претендентом вважається 89-річний предстоятель УПЦ КП Філарет.

Сам Філарет публічно казав про прагнення очолити нову церкву.

варфоломій

В одній з останніх заяв він вказував, що ієрархи УПЦ КП висунуть його кандидатуру, а вже на соборі він дасть їм відповідь.

Проте і у Києві, і у Константинополі співрозмовники ВВС не приховують, що особа Філарета — не найкращий варіант для якнайширшого об’єднання.

Багато питань щодо його фігури є у представників УАПЦ, свої застереження до нього є в ієрархів УПЦ МП, які підтримують автокефалію.

В об’єднавчому соборі братимуть участь близько 45 ієрархів УПЦ КП, 14 представників УАПЦ, а також усі охочі ієрархи УПЦ МП.

Запрошення їм мали розіслати одразу після оголошення дати собору.

Співрозмовники ВВС у Константинополі підтверджують, що запрошення на участь у соборі отримають усі ієрархи УПЦ МП в Україні.

Скільки з них погодяться — невідомо. 13 листопада собор УПЦ МП заборонив своїм представникам іти на об’єднавче зібрання помісної церкви й продублював рішення РПЦ розірвати спілкування з Константинополем.

Щоправда, того ж дня три ієрархи цієї церкви приїхали на зустріч до президента, де обговорювали автокефалію.

Що робитимуть ієрархи УПЦ МП

Від УПЦ МП у роботі собору, як припускають джерела у Києві, можуть взяти участь кілька десятків ієрархів. Чим їх буде більше, тим вони суттєвіше вплинуть на вибори предстоятеля.

патріарх

11 жовтня синод Вселенського патріархату скасував тимчасове перепідпорядкування київської митрополії Москві та визнав канонічний статус ієрархів УПЦ Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви.

Фактично, Константинополь визнає підпорядкованими собі усіх ієрархів в Україні.

Як вказують співрозмовники в Константинополі, ієрархи УПЦ МП, які не долучаться до нової церкви, для Вселенської патріархії лишатимуться єпископами православної церкви. З можливістю долучитись до нової церкви вже після собору.

У Константинополі порівнюють нову церкву з дитиною — її зараз створять, вона ростиме і «з часом затягне до себе всіх».

Натомість в УПЦ МП вже заявляють про тиск української влади напередодні собору. За останні дні СБУ провела низку обшуків у настоятеля Києво-Печерської лаври, а також у десятків священиків на Житомирщині.

Силовики кажуть, що проводять обшуки у межах кримінальної справи щодо розпалювання релігійної та національної ворожнечі. Натомість в УПЦ МП вважають, що все це відбувається для примусу єпископів брати участь в об’єднавчому соборі.

Джерело: ВВС

Поділитися в соціальних мережах: