Українським вченим сказали створити тести на коронавірус, а от коштів на це не віділили

Тести на COVID-19 – такі бажані і такі необхідні для виявлення вірусу у хворих. Однак у світі дефіцит на тести, відповідно до цього і ціна висока. Через це не всі можуть закупити їх у достатній кількості.

У цей самий час з’являється новина – Інститут молекулярної біології і генетики Академії наук,  який розробляв тести, відправляє своїх працівників у неоплачувану відпустку. Це здавалося досить дивним, і у Фейсбуці утворився потік критики на цей рахунок.

На питання, які ж тести розробила Академія наук, хто не дав на це гроші і чи дасть взагалі та чому вчених відправили у відпустку, відповідь шукала Liga.net. Про все по порядку.

Чому і коли Академія наук взялася за розробку тестів?

Після появи інформації про епідемію нового коронавірусу в провінції Хубей, 21 січня 2020 року секретар Ради нацбезпеки та оборони Олексій Данілов дав доручення Національній академії наук (№173/14/2-20).

У НАН стверджують, що відтоді  в Інституті молекулярної біології і генетики Академії почався процес створення вітчизняних тест-систем для діагностики коронавірусу 2019-nCoV.

13 березня в указі президента Володимира Зеленського з’явився пункт «невідкладного фінансування виготовлення Національною Академією Наук не менш ніж 200 000 тестів для ПЛР-діагностики COVID-19. Однак, Інститут так і не отримав фінансування.

  • Це було прохання секретаріату РНБО до Академії наук розробити, тож коштів на це не виділяли, – стверджує голова робочої групи з проблем поширення коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні Сергій Комісаренко.

Що в Інституті таки зробили?

В Інституті 20 березня повідомили, що розробили тест-систему, яка не підпадає під патентну охорону закордонних тест-систем, і вона пройшла реєстрацію в Україні. НАН стверджує, що це готовий до використання набір для кількісної полімеразної реакції (ПЛР).

Молекулярний генетик Оксана Півень пояснила, що ПЛР тест дозволяє з високою точністю діагностувати практично будь-які інфекції: вірусні, мікробні і грибкові. Свого часу, у 1933 році, за розробку методу дали Нобелівську премію, а зараз це золотий стандарт діагностики.

На створення зразків Інститут витратив свої кошти, використовуючи наявні реактиви.

“На цьому можливості Інституту були вичерпані. Щоб продовжити роботу і проводити нову діагностику, зокрема, згідно з указом президента, потрібне додаткове фінансування”, – говорить Сергій Комісаренко.

У Центрі громадського здоров’я кажуть, що їхня референс-лабораторія не отримувала на аналіз ці системи і не має повноважень їх валідувати.

У зв’язку з цим фактом Комісаренко порекомендував поспілкуватись із Директором Інституту молекулярної біології та генетики Михайлом Тукало. Він сказав шукати інформацію на сайті, а якщо там нічого немає, значить, йому ще не дозволили її розголошувати.

“Розробка такої тест-системи для молекулярного біолога – надзвичайно проста задача”, – розповів професор, генетик, завідувач відділу загальної молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України Віктор Досенко.

Він пояснив, що у січні світові вчені повністю відкрили геном вірусу. Після цього розробити специфічний генетичний тест не становить жодних проблем, кваліфікація ж працівників Інституту молекулярної біології – набагато вища.

Що сталося з тестами?

Інститут стверджує, що передав перші виготовлені партії тест-систем на 600 аналізів для використання в Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ та в Центр громадського здоров’я МОЗ у Києві.

Центр громадського здоров’я підтвердив, що отримав від Інституту одну тест-систему, розраховану на аналіз 96 зразків. Її поки що не використовували, адже є тест-системи від ВООЗ та закуплені МОЗом. Із Житомирським лабораторним центром Liga.net зв’язатись не вдалось.

Чому вчених відправили у неоплачувану відпустку

Протягом двох днів вчені повідомляли, що Інститут відправляють у відпустку через недофінансування. Через масове обурення у соцмережах та на деяких сайтах 24 березня Інститут заявляє, що це типова історія для всіх установ НАН, і вона ніяк не пов’язана із ситуацією поширення коронавірусу.

Директор Інституту Михайло Тукало пояснив, що наукові співробітники мають вибір – або працювати неповний тиждень, або подавати на відпустку за власний рахунок на певний термін. На повну заробітну плату бюджетного фінансування не вистачає (особливо на початку року, коли ще не визначено, хто виграв гранти та проєкти, подані на національні наукові конкурси).

У 2020-му році, каже Тукало, ситуація з фінансуванням Академії зовсім скрутна. Адже паспорт бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень (КПКВК 6541230) з фінансування на 2020 рік до цієї пори урядом не підписаний, тому ці кошти установи Академії використовувати ще не можуть, а там в основному і є зарплатня.

В.о. міністра освіти та науки Юрій Полюхович написав 24 березня, що наразі МОН «Зробило все належне, щоб люди змогли якомога швидше отримати зарплату». За його словами, така затримка вийшла в тому числі через не туди надіслані за регламентом документи Академії наук, зміну Уряду (не встигли підписати постанову), повторне направлення і погодження.

25 березня уряд ухвалив постанову.

Чи продовжать українські вчені виготовляти тести?

У заяві НАН йдеться, що 24 березня вони все ж отримали незначне фінансування для роботи по створенню і виробництву тест-систем.

Сергій Комісаренко сказав, що мова йде про 350 тисяч гривень. Їх виділило Міністерство фінансів.

“Ці гроші використали як оплату постфактум за уже зроблені зразки. На нові потрібно купувати реактиви, Академія очікує на додаткове фінансування”, – уточнив Комісаренко.

У самому Інституті від коментарів відмовляються, надсилаючи лише пресреліз. Керівник Інституту Михайло Тукало сказав:

«Ви не зможете до мене телефонувати, бо я зайнятий для випуску цих систем. Що від нас залежить – ми все зробили і робимо. А що від грошей… Працює і Академія наук і міністерство… (Міністерство фінансів – ред.)

Після візиту до Інституту 25 березня Юрій Полюхович стверджує, що він (Інститут) може виробляти набагато більше тестів, які зараз потрібні Україні:

« Менш ніж за тиждень науковці можуть зробити набори для 10 тисяч вимірювань, а за 10-12 днів – на 50 тисяч. Головне, що для цього потрібно, – гроші».

Liga.net надіслала запит до Міністерства фінансів та чекає на відповідь.

Професор Досенко наголошує, що проблема у недофінансування НАНу:

«Коли виникає завдання створити тест-систему – це легко. Але далі треба купити реактиви! За які гроші?»

Ще одна проблема, пояснює професор – час. Адже в Америці, яка є одним із провідних виробників реактивів, уже черга на три тижні.

Тобто, в наказі президента мова йде про 200 000 тестів, а реактивів для їхнього створення не закуплено. Інформації про дати закупівель теж немає.

Карина Панікар