Українці мають право на життя без болю!

Будь-який лікар в Україні зможе виписувати рецепти на наркотичні знеболюючі препарати, повідомила 12 березня у Facebook виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

Пацієнт в центрі уваги — це стандарт у наданні медичної допомоги в розвинених країнах. І це кінцева мета трансформації системи охорони здоров’я в Україні.

Надання абсолютно всіх видів медичної допомоги для кожного пацієнта має відбуватися за цим правилом. Навіть у найтяжчих випадках зусилля медиків мають бути спрямовані на полегшення стану пацієнта, попередження, за можливості, його страждань.

Трансформація вже змінює підходи в наданні допомоги в Україні, зокрема у відносинах між лікарем та пацієнтом. Майже 26 мільйонів українців обрали своїх лікарів. Це важливо, адже на рівні первинної допомоги можна вирішити 80% проблем зі здоров’ям, свідчить світова практика.

Хто такий “свій лікар”? Це спеціаліст, який в курсі усіх питань, що стосуються вашого здоров’я. Він знає ваш сімейний анамнез і вірогідність спадкових хвороб, історію ваших звернень, має результати ваших аналізів і досліджень, знайомий з особливостями ваших реакцій на ліки, алергій тощо, може поінформувати про ризики певних захворювань для вас особисто.

За таких умов лікар може правильно сформулювати індивідуальний план лікування, профілактики, щоб запобігти розвитку захворювань, чи своєчасно направити до вузькопрофільного фахівця.

У 2020 році зміни розпочнуться на всіх рівнях системи охорони здоров’я. Чесні і прозорі оплати за конкретні медичні послуги, надані конкретним пацієнтам, сприятимуть вищому доходу в ефективних медзакладах. Ті медзаклади, в яких лікується більше пацієнтів, отримуватимуть краще фінансування. Якість надання послуг в медзакладах зростатиме.

Коли медицина не може допомогти пацієнту одужати, ключовим завданням є запобігти стражданням та болю. На останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань пацієнти мають отримувати паліативну допомогу. Якість надання цих послуг показує, яке місце пацієнт займає в системи охорони здоров’я.
В Україні паліативна допомога потребує величезних змін, над якими працює наша команда.

Деякі паліативні послуги входять до компетенції лікаря первинної медичної допомоги — це спостереження та оцінка стану пацієнта.

Сімейні лікарі, терапевти і педіатри також виписують рецепти для лікування больового синдрому і призначають лікування для подолання супутніх симптомів. Крім того, ваш лікар має проконсультувати, як доглядати за паліативним пацієнтом.
Тепер процедура доступу паліативних пацієнтів до знеболення є простішою.

Якщо раніше лікарні подавали в аптеки зразки підписів лікарів, які мали право призначати знеболювальні засоби сильної дії, то тепер виписувати рецепт форми №3 (ф-3) має право кожен лікар. Так само більше не існує комісій з призначення наркотичних і психотропних лікарських препаратів — такі препарати може та повинен призначати лікар одноосібно.

За рецептом лікаря пацієнт може придбати препарат у будь-якій аптеці країни, що має ліцензію на продаж наркотичних препаратів і прекурсорів (раніше можна було купити знеболювальні засоби сильної дії лише в одній конкретній аптеці, яка була закріплена за медзакладом) упродовж 10 днів з моменту видачі рецепту №3 (ф-3).

Якщо людина має хронічне захворювання, то лікар може на одному бланку виписати знеболювальні препарати (у тому числі ін’єкційні форми) з запасом на період до 15 днів.

Пацієнт чи його доглядальник (родич, сусід) може виконувати призначення лікаря самостійно без медичного працівника (раніше це було заборонено), а порожні ампули з-під ін’єкційної форми морфіну не мусять бути знищені.

МОЗ України разом з громадськими організаціями продовжує роботу, зокрема з лікарями, частина із яких досі бояться виписувати рецепти на знеболення через острах кримінальної відповідальності і певні стереотипи щодо звикання, залежностей чи перебільшення симптомів пацієнтом.

Якщо лікар чітко дотримується інструкцій, про жодну кримінальну відповідальність не може йтися. Також кількість препарату для знеболення виписується суто за потребою пацієнта. Граничної дози знеболювальних для лікування хронічного болю не існує. Робота над удосконаленням і поліпшенням доступу до паліативної допомоги триває.

Трансформація системи охорони здоров’я — це шлях до втілення в життя формули “пацієнт в центрі уваги” на всіх рівнях медичної допомоги.

Як можна зараз реалізувати право на індивідуальний підхід у лікуванні та запобігання страждань і болю, дізнайтеся детальніше на сайті МОЗ .

Поділитися в соціальних мережах: