Знайшли склеп, в якому імовірно похований Богдан Хмельницький

У родинній церкві-усипальниці гетьмана Богдана Хмельницького у Суботові Чигиринського району на Черкащині георадари зафіксували старовинний склеп.

Він знаходиться на глибині понад 2 м. Вчені припускають, що це поховання самого гетьмана. Його шукали понад 300 років, повідомляє “Інститут просвіти”.

“Інтрига навколо місця поховання Богдана Хмельницького полягає в тому, що на початку XVIII століття у кількох тогочасних історичних творах – Літописі Григорія Граб’янки та Чернігівському літописі – було записано, що під час завоювання України польськими військами 1664-го тіло Богдана підступно викинули з гробниці на попелище за наказом коронного гетьмана Стефана Чернецького”, – розповів доктор історичних наук Тарас Чухліб. Сам Чернецький ніде не писав про винесення тіла. Фахівці вважають, що цього ніколи не було.

Склеп Богдана Хмельницького може бути першим віднайденим похованням з-поміж могил українських гетьманів.

“Під час розвідки у Свято-Іллінській церкві ми застосовували один із найпоширеніших і перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань, або ж георадарний метод. За допомогою 4–х георадарів із різною робочою частотою та, відповідно, різною роздільною здатностю та глибинностю обстежили простір під підлогою церкви до глибини понад 4 метри. Раніше не було можливості дослідити підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його. За результатами обробки даних георадарного зондування отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкви. Її геометрія та розміри відповідають об’єкту, схожому на склеп”, – каже кандидат геологічних наук Ксенія Бондар.

Пам’ятник гетьману Богдану Хмельницькому урочисто відкрили на Софійській площі 11 червня 1888 року. Його приурочили до 900-річчя запровадження християнства на Русі.

У середині XIX ст. українська інтелігенція почала планувати встановлення пам’ятника Хмельницькому. Сперечалися за місце. Одні пропонували Переяслав, де 1654-го відбулася Переяславська рада. Інші – Київ, куди гетьман урочисто в’їхав у грудні 1648-го після звільнення Правобережної України від поляків.

Джерело: gazeta.ua