На Сумщині суд збільшив вирок чоловіку, який одним ударом позбавив життя підлітка

тюрьма

Колегія суддів кримінальної палати скасувала вирок суду першої інстанції та призначила засудженому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

Про це повідомляє прес-служба Апеляційного суду Сумської області.

Трагедія сталася три роки тому. Тоді лише одним ударом в голову засуджений позбавив життя хлопчину із сусіднього села. Причиною з’ясування стосунків став конфлікт, який напередодні виник між потерпілим та односельчанами засудженого.

Внаслідок травми, отриманої від удару, 16-річний конотопчанин втратив свідомість. Його госпіталізували до Конотопської ЦРЛ з закритою черепно-мозковою травмою, перелом тім’яної кістки, забоєм головного мозку тяжкого ступеня та внутрішньочерепною гематомою. Через кілька днів від отриманих тілесних ушкоджень він помер.

Вироком суду першої інстанції обвинуваченого було засуджено до 5 років позбавлення волі за ч.2 ст. 121 Кримінального кодексу України — умисне тяжке тілесне ушкодження. Крім того, за цивільним позовом його зобов’язали сплатити родині загиблого 250 тисяч гривень моральної шкоди.

З таким вироком не погодилася сторона обвинувачення та батьки вбитого хлопця. Вони звернулися до апеляційного суду з проханням скасувати вирок Конотопського міськрайонного суду, оскільки той неправильно застосував норми закону про кримінальну відповідальність та призначив занадто м’яке покарання. В апеляційних скаргах просили для засудженого 9 років тюрми.

Розглянувши справу, колегія суддів кримінальної палати частково задовольнила апеляційні скарги: скасувала вирок суду першої інстанції та постановила новий, яким призначила засудженому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

Мотивувала своє рішення тим, що місцевий суд порушив норми закону про кримінальну відповідальність, оскільки призначив покарання, яке є меншим від найнижчої межі санкції ч. 2 ст. 121 ККУ. Крім того, він безпідставно застосував до засудженого положення ст. 69 КК України, які передбачають наявність пом’якшувальних обставин, а саме щиросердечне каяття та компенсацію моральної шкоди батькам вбитого. Проте, як встановлено в апеляційному провадженні, зобов’язання за цивільним позовом засудженим так і не було виконано.

Поділитися в соціальних мережах: