“Утят” з Сумського району визнали нематеріальною культурною спадщиною України

Відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 23.12.2022р. “Про включення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України” елемент НКС «Випікання весільних утят в селі Річки» включено до Національного переліку елементів НКС.

На території Річківської громади ще з давніх часів зберігся обряд випікання «весільних утят», якими прикрашають коровай. Як говорять старожили села:

«Без «весільних утят» і коровай не коровай, і весілля не весілля».

Зараз, коли в селі вже втрачена традиція випікання весільного короваю, «весільних утят» продовжують випікати, прикрашаючи ними замовлений коровай. «Утята» в уявленні місцевих мешканців – це символ-побажання міцної любові та злагоди для молодої сім’ї.

Процес приготування «утят» наступний: спочатку  беруть борошно, просіюють його в емальований посуд, розмішують цукор з молоком або водою, а потім вливають у борошно для замішування крутого тіста. Тісто вимішують до еластичної консистенції (щоб відставало від рук). Далі беруть невеликі шматочки тіста і розкачують їх у кульки. З кульок роблять «котелики» (невеличкі трубочки). Потім качалкою розкачують краї, а серединку залишають  для формування «голівки». По кожному краю роблять вісім надрізів. Дві середні смужки залишають, а решту переплітають між собою: першу з правого боку та другу з іншого, першу зліва та третю і  т.д. по колу, утворюючи візерунок. Вважається, що чим краще переплетені «пір’їнки», тим міцнішою буде родина. Посередині формують голівку «утяти», роблять носик та очі (по місцевому – «вічкі») з маку, перцю тощо.

Наступним етапом є приготування головної прикраси весільного короваю – «пави».  У  «пави» переплетення роблять тільки ззаду, а на голівці формують корону.  Коли «весільні утята» виліплені,  їх саджають у підготовлену витоплену піч на 2-4 хв. (можна випікати і в духовці). Треба стежити, щоб «утята» не пригоріли. Адже вони повинні бути світло-жовтого, золотавого кольору. Коли «утята» випечуться, їм дають вистигнути та роблять посередині дірочку для насаджування на кострицю, яку  раніше робили із конопель.

Коли прикрашають коровай, посередині ставлять «паву», а навкруги обов’язково парну кількість «утят» (щонайменше 12). Костриці між собою переплітають кольоровими стрічками, щоб міцніше трималися на короваї. Потім, за бажанням, можуть ще прикрашати штучними квітами та гармошками з кольорового паперу.

«Утята» функціонують і як весільні шишки: батьки молодих роздають таке печиво гостям.

Носіями елемента нематеріальної культурної спадщини є мешканки села Річки Турчина Ольга Василівна (1951 р.н.), Шафорост Ганна Василівна (1957 р.н.), ЛенгерТетяна Миколаївна (1967 р.н.). Жінки не лише випікали «утят» для весілля власних дітей, а й залюбки діляться технологією виготовлення із молодшими річанками.