«Ми маємо аплодувати українцям». У НАТО назвали пʼять головних висновків після понад року війни росії проти України

З відповідною промовою він виступив у Паризькому інституті політичних наук 24 квітня.

Джоане наголосив, що Україна продемонструвала величезну хоробрість, відвагу, стійкість та винахідливість, натомість російський диктатор володимир путін припустився помилки, вважаючи що «України як нації не існує».

«Покоління за поколінням українці будуть говорити про свою велику війну. Вони розповідатимуть про своїх загиблих батьків та дідів, які пожертвували собою під час жорсткого нападу росії», — сказав Джоане.

NV наводить висновки, озвучені заступником генсека НАТО.

Перший висновок. Викувана в запеклих боях українська нація є запеклою, витривалою та непримиренною щодо своєї свободи та суверенітету. Думаю, що ми повинні аплодувати цій нації, тому що цей рік був для них дуже важким.

Другий висновок. Неймовірна єдність політичного Заходу, коли йдеться про допомогу Україні. І це, ймовірно, другий прорахунок путіна, який вважає, що Захід слабкий, занепадаючий, роздроблений, що європейські та північноамериканські союзники підуть різними шляхами. Я бачив цей Альянс, я думаю, що він більш об’єднаний, ніж багато-багато років тому.

Третій висновок. Перед нами нове визначення безпеки, яке виходить за рамки стримування та оборони, яке охоплює кіберпростір, кампанії з дезінформації, гібридну війну, космос, стійкість, ланцюги поставок, публічні наративи. Тож те, що ми зараз спостерігаємо, насправді є війною не лише в Україні. Це масштабна трансверсальна війна, яку росія веде проти України, а також проти друзів України.

І стійкість — це важливе слово, яке я хотів би залишити вам, тому що йдеться про стійкість суспільства. Це не лише стійкість у військових аспектах чи відновлення після пандемії. Але мова йде про те, як виглядаємо ми як громадяни, як громадянське суспільство, як неурядові організації, як університети, як підприємства, як уряди, місцеві та національні, або міжнародні організації, такі як НАТО, Європейський Союз.

Четвертий висновок. Ця війна зблизила НАТО та Європейський Союз. Я маю честь бути також колишнім міністром закордонних справ Румунії, моя нація також є гордим членом НАТО та дуже гордим членом ЄС.

Якщо ви прочитаєте третю Спільну декларацію між НАТО та ЄС, то побачите, що ми разом працюємо над кібернетичними засобами, стійкістю, новими технологіями, космосом, Китаєм і на багато інших речей.

Пʼятий висновок. Решта світу не дивиться на цю війну крізь ті самі лінзи, тими ж очима, як ми в Європі та, якщо хочете, на традиційному політичному Заході. Великі важливі країни з решти світу не дивляться на цю війну з такими ж прицілами, як ми.

І я особисто вважаю, що не факт, що вони не розуміють, що це відверта агресія, і це суперечить Статуту ООН. Але оскільки вони все ще бачать цю війну як щось внутрішньоєвропейське, щось на кшталт західного типу, це наша проблема, а не їхня проблема.

І вони намагаються якимось чином знайти місце під сонцем, яке поставить їх у кращу позицію в майбутньому, тому що зараз створюється новий світовий порядок.

Навіть якщо ця війна європейська, наслідки цієї війни глобальні. І не лише через продовольчу чи енергетичну безпеку, а й тому, що від того, як ми відповімо на агресію, залежатиме майбутнє світу.

Ми живемо у світі норм і правил? Або ми живемо у світі, де сила, груба сила та військова могутність є правильними?