Як не піддаватися маніпуляції під час війни? Перевірка інформації в новинах

Гучні заголовки про ядерку, блекаут, кінець війни і навіть кінець світу! Чи траплялося вам потрапляти на гачок маніпуляцій в медіа? Навіть якщо вам здається, що ви скептик 80-го рівня, пройшли з десяток курсів з медіаграмотності і думаєте, що жодні прийоми і маніпуляції не здатні на вас подіяти, пам’ятайте – інформаційні війни тривають.

Сучасний інформаційний простір схожий на поле бою, де основним інструментом виступають слова і образи, за допомогою яких маніпулятори формують думку аудиторії, а відтак і спонукають суспільство до вигідних дій. Засоби масової інформації слугують рупором думок політиків, експертів, громад. Медіа під час війни –
не менш небезбечна зброя, ніж справжя. Вони здатні уразити думку широких мас, вплинути на прийняття рішень людей, спонукати до дій, подекуди агресивних та небезпечних.

Чутки, емоційно забарвлена інформація розповсюджуєтся швидше, ніж її спростування. Тому пропонуємо інструкцію для споживачів інформації.

На що необхідно в першу чергу звернути увагу, щоб перевірити інформацію, коли з’являються сумніви: чи все, що ви сприймаєте – правда.

▪️Звертайте увагу на заголовки. Якщо у заголовку використовуються декілька знаків оклику поспіль, або штампи типу: «100% інфа», «терміновий репост» тощо, то це все ознаки фейкових новин.

▪️Оцінюйте емоційність подачі новини. Надмірно чуттєва забарвленість контенту може вказувати на фейк.

▪️Придивіться до URL-адреси й обов’язково перевіряйте назву ЗМІ.

▪️Візьміть за правило стримано-критично ставитись до опублікованої інформації. Мета фейкових новин – змусити вас вірити без сумнівів.

▪️З’ясовуйте першоджерело інформації. Відсутність посилань або джерел є очевидним сигналом того, що новина – фейк.

▪️Перевіряйте повідомлення та заклики, які поширюються від імені влади на офіційних сторінках державних інституцій.