18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня 1944 року розпочався черговий злочин СРСР проти людства. О третій ночі загони НКВС розпочали наймасовішу депортацію кримських татар. 
32 тисячі озброєних НКВДистів згідно з наказом Державного комітету оборони СРСР розпочали депортацію кримсько-татарського народу до концтаборів Узбекистану та на роботи до Московського вугільного басейну. За різними даними, відбулася депортація від 180 до 400 тисяч людей, написав на своїй сторінці у Facebook український громадський діяч, політичний експерт, юрист-міжнародник Андрій Смолій.
На збори давалося від кількох хвилин до півгодини, з собою дозволялося взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Зрозуміло, що більшість майна залишилася і була конфіскована державою.

Під час “переселення” людей везли тижнями у товарняках. Без їжі і води. Померлих у цих “потягах смерті” не  дозволяли ховати – викидали на ходу. Лише в дорозі померло близько восьми тисяч. А вже в засланні за перший рік у “спецпоселеннях” – територіях, оточених озброєною охороною та огороджених колючим дротом, – за різними оцінками, загинуло до ста тисяч депортованих.

Щоб на новому місці кримським татарам було складно соціалізуватись, місцевим мешканцям вливали у вуха пропаганду, що кримські татари –  зрадники, вороги народу, канібали та нелюди.

Діти примусово переміщених кримських татар отримували освіту лише російською або узбецькою мовами, кримськотатарську намагалися викорінити з пам’яті молодого покоління.

Тоталітарні режими завжди діють однаково – намагаючись пропагандою та брехнею отруїти мозок своєму населенню, а всіх, хто має власну ідентичність, кривавий молох намагається, перетравивши, знищити або змусити відректися від власного коріння та історії.

Скільки людей загинуло під час депортації, не відомо й досі, проте це – тисячі дітей, жінок, чоловіків, що просто жили на своїй землі.
Саме з цього часу почалося й масове заселення Кримського півострова росіянами. Змінювались назви населених пунктів. Знищувались історичні пам‘ятки.
Крим перетворювали на типову совєцьку глибинку.
Зрештою, депортація кримських татар заклала теперішню анексію півострова державою-агресором.
Пам‘ятаємо ці страшні дні!
Співчуваємо кримсько-татарському народу!
Для нас всіх це ще один урок історії.
Якщо ми його забудемо, матимемо нещадне повторення.
Сьогодні це актуально як ніколи.

Поділитися в соцмережах: