“Було багато води після дощу, то вони навіть не виходили”: історія тварин з затопленого Херсона, яких привезли на Сумщину

На Острові, найбільш затопленому районі Херсона, собаки провели в очікуванні порятунку 4 дні.

Власниця тварин, пані Альона, розповіла, що виїхала до Польщі під час евакуації. “Хочу, щоб їх прихистила хороша сім’я”, – сказала вона.

Грому і Дунаю, як насправді звати собак, шукали домівку через соцмережі.

“Коли побачила ролик про цих собак, я одразу зрозуміла, що це мої собаки будуть”, – розповіла мешканка Охтирки, Наталія Вінник.

У її садибі живе 6 котів і пес Тузік. Жінка каже, що Гром і Дунай нагадали їй собак, яких доводилося рятувати вже під час служби у Збройних силах. Тому вона вирішила їх забрати.

“Через півгодини, як привезли, то Гром, той, що великий, метис алабая, перемахнув через паркан, але ми його догнали, повернули. Я йому роз’яснила, що це місце, де він буде жити далі”, – розповіла вона.

Нині вона працює над адаптацією тварин. “Як з малими дітьми, доводиться їх бавити, обіймати, щоб вони адаптувались, тому що вони приїхали з трішки порушеною психікою після води. Вчора тут було багато води після дощу, все було у воді, то собаки навіть не виходили. Намагалася я їх мити, також реакція на воду – втікають. Поки що бояться”., – розповіла жінка.

Грім і Дунай живуть в пані Наталії майже два тижні. Вона говорить, що продовжує їх вивчати. “Недавно з’ясувала, що вони вміють лапу подавати, знають певні команди. 8 років Грому, цьому рік, і вони по характеру зовсім різні. Тому хочеться гратися, бавитися”, – розповідає Наталія.

Зроблену спеціально для них будку нові вихованці не оцінили. Посеред хвойних дерев, які колекціонує господиня, та серед господарчих приміщень садиби кожен знайшов собі улюблене місце, і охороняє свій двір.

“Тут я не весь час можу бути, і часто лазять люди, яких ніхто не чекає. Якраз зараз, особливо Гром, дав всім зрозуміти, що нічого лазить сюди на садибу. Я без них себе вже не уявляю. Коли зі служби прихожу (добре, що зараз в мене служба за місцем проживання, Охтирський район відноситься до зони бойових дій), вони до мене біжать, ми годину обіймаємось, балакаю з ними”, – розповідає жінка.

В планах пані Наталії – облаштувати садибу, врахувавши потреби нових мешканців.

“Суспільне”, Фото: “Суспільне”, Наталія Вінник.