Випускник одного з сумських вишів захищає країну на передовій

Він воював у 2014-му, воює і нині. На війну випускник Сумського НАУ Сергій Костенко пішов за місяць після народження другої дитини, хоча за посадою міг перебувати вдома. У мирний час чоловік працював старостою Бірківського старостинського округу Зіньківської територіальної громади, був учасником спортивних змагань, фінансистом. Зараз він – старший солдат, командир бойової машини.

У 2014 році Сергія Костенка мобілізували, і до березня 2015-го він був у зоні проведення антитерористичної операції. Восени 2015 року його обрали на посаду Бірківського сільського голови Зіньківського району, а після утворення громади Сергій Костенко став старостою Бірківського старостинського округу.

“На момент повномасштабного вторгнення ми з дружиною чекали народження другої дитини. 4 березня у нас з’явився син, і вже за місяць я був у лавах Збройних Сил України. У 2014 році ми були не дуже готовими до підступних кроків ворога. Нині ми на півдні України. Наше військо стало краще озброєним, є сучасна техніка і, найголовніше, – місцеві нас чекають і підтримують”, – говорить військовий.

Нині військова частина Сергія займається підготовкою, ремонтом техніки до зимового періоду. У моменти, коли вже відчувається перша прохолода – зізнається командир – найкраще зігріває підтримка рідних і близьких.

“Коли я сказав дружині, що піду служити, вона відповіла, що відчувала це. Хоча я як староста мав можливість залишитися вдома. Зараз, далеко від дому, дуже допомагають дзвінки від рідних, односельців. Ми відчуваємо підтримку волонтерів, які часто передають нам, здавалося б, неможливі речі”,  – розповідає Сергій Костенко.

Військовий скептично сприймає мобілізацію на росії, переконаний, що досягнень ЗСУ вистачить не на один том військових енциклопедій, і має вже план дій після Перемоги – творити мирну, щасливу історію Бірківського стростату.

“Зараз мої обов’язки виконує землевпорядниця. Ми обговорюємо з нею певні проблемні питання. Але і вона, і я, та й всі ми бачимо, що війна дуже об’єднала наших людей. Я бачив, як всі односельці відгукувалися на прохання допомогти, як гуртувалися, підтримували наших переселенців, військових. Після Перемоги ми й далі, переконаний, будемо гуртуватися, щоб допомогти тим, хто найбільше постраждав, робити добрі справи і будувати майбутнє нашої держави без війни і потрясінь”, – додає Сергій Костенко.

blog.poltava.to