Волонтерки сумського підрозділу фей плетуть кавери та сітки бійцям на передову
Кавери для шоломів та захисні сітки плетуть волонтерки сумського підрозділу фей. Таке маскувальне спорядження передають бійцям на передову. Розповідають, що з кожним днем замовлень стає дедалі більше, тож “феячать”, не покладаючи рук. За роботою їх застали й кореспонденти Суспільного.
Волонтерка Лариса Гетнарович із сумського підрозділу фей розповідає, що потрібно для того, аби створити маскувальний кавер на шолом наших бійців.
“Ми їх називаємо ще “кущики”. На голову одягнув, заховався і стріляй. А так, це дуже легко, це й діти можуть робити”, – пояснює волонтерка Лариса.
На питання, скільки таких каверів можна сплести за день, волонтерка відповідає:
“В залежності від того, скільки часу в тебе вільного. Можна й десяток, якщо ніде не відволікатись.
“Мотивує те, що між нами і російськими військовими тільки ЗСУ. А хто, як не ми? Я розумію, зараз вже всі втомилися, ми втомилися, але треба не здаватись. Якщо ти хочеш щось змінити, то треба з себе починати. По краплинці, я думаю, що ми зможемо все. І перемогти, тим паче”, – каже волонтерка Юлія Рибалко.
Волонтерка Дарина Ігнатенко розповідає, що на такі захисні кавери надходить багато замовлень від наших бійців. Особливо тих, хто нині на передовій.
“Дуже велика потреба. Тому що, як піхота і всі такі… Їм дуже потрібно. І кількість 30, 40, 50 штук. Нема замовлень на 1-2, є дуже багато. Раніше ми просто у фейсбуці просили: у того попросили, у другого, хто плете. Потім порадились трохи, знайшли вільний час. Потім зрозуміли, що це дуже легко, швидко. А в підрозділу фей це взагалі дуже швидко виходить. І тепер ми робимо і такі кавери. Хлопці всі довольні, вже випробували”, – говорить Дарина Ігнатенко.
Збираються волонтерки для плетіння каверів, як тільки знаходиться вільна годинка, каже Дарина.
Ось дівчатка прийшли, побули на свіжому повітрі, поспілкувались, наплели каверів і все: хлопчики прикриті, і у російських військових очі повипадають, поки вони будуть їх виглядати, бо це ж чарівні, це ж від фей”, – говорить Дарина.
Окрім каверів, волонтерки підрозділу фей плетуть нині й маскувальні сітки. Для плетіння таких сіток облаштували одну з кімнат квартири, в якій живе мама Дарини Ігнатенко.
“У мене служить брат, і в таких дуже жарких місцях. І у фейсбуці попросила, що треба багато сіток. Ну раз ти попросиш, другий раз. Я ж знаю, що це важка робота. І мама каже: “Ну давай, спробуємо”. Ми замовили сіточку, спробували. Як завжди, видумали свій такий легкий варіант плетіння, щоб максимально закрити хлопців. В нас вийшло”, – пояснює Дарина Ігнатенко.
Для плетіння сіток сюди по черзі ходять волонтерки. Кажуть, що зручніше працювати наодинці, позмінно.
“Якщо один тут працює, то зручніше. Тому що менше вузликів. Тому що так кусочками потім зв’язувати важче. А так один, через всю довжину. Тут дуже важливий натяг сіточки. От ми натягнули сітку дуже так тугенько і воно дуже швидко, процес. Це все без примусу, з любов’ю. Працюємо для тих, завдяки кому ми можемо це робити. Тому що якби нас не захищали, в нас не було б цієї змоги взагалі: жити і працювати”, – говорить волонтерка Оксана Лисобик.
Гроші на матеріали для каверів та сіток збирають на особистих сторінках Дарини Ігнатенко у соцмережах. Аби ж робити більше замовлень для захисників, волонтеркам підрозділу фей не вистачає більшого приміщення, каже Дарина.
“Дуже багато пропонують своїх вільних рук, але в нас немає на це місця. Тобто, ми можемо в людей попросити кошти, вони допомагають, донатять. Але багато приміщень є закинуті. То можна, щоб люди ходили і плели хоча б елементарне: клеїли ті ж душі, плели сітки, робили кавери. Ну от елементарне, те, що ми могли б робити своїми руками. І воно б хлопчикам було б легше”, – говорить Дарина Ігнатенко.
Відпочивати нині волонтеркам ніколи, тож “феячать”, не покладаючи рук, наостанок додає Дарина.
“У нас є руки і ми намагаємось якомога більше зробити, прикрити, допомогти чимось”, – підсумовує волонтерка.
