“Він був сміливим, безстрашним, мріяв про перемогу”: тростянчанин Анатолій Носок віддав життя за Україну
25 березня у Тростянці відбулась церемонія прощання та поховання з усіма військовими почестями загиблого на війні з російським агресором тростянчанина Анатолія Носка. Сотні тростянчан зустрічали траурну ходу «живим коридором», стоячи на колінах.
Усе життя загиблого Героя було пов’язане із рідним Тростянцем. Тут він народився і виріс, закінчив міську школу №4. Після закінчення школи отримав диплом машиніста й повернувся і рідне місто. Працював у Локомотивному депо «Смородине» машиністом тепловозу. Був люблячим батьком і чоловіком. Без тата залишилися двоє діток: 12-річна донечка Діана та 6-річний син Єгор.
З 21 квітня 2022 року Анатолій ніс службу у Збройних Силах України, в гарячих точках Донеччини. Ворожа куля обірвала його життя 18 березня 2023 року. Від отриманих травм солдат загинув.
Чину поховання Героя передувала прощальна церемонія за участю бойових побратимів, рідних і близьких людей.
Прощальну промову виголосив Тростянецький міський голова Юрій Бова:
«Страшна подія зібрала нас сьогодні тут. Загинув уже тринадцятий житель нашої громади, якого ми проводжаємо в останню путь. Завдячуючи таким хлопцям, як Анатолій Олександрович, який мужньо боронив кожного з нас і віддав за нас своє життя, сьогодні Україна тримає цю оборону. Кожен день нашого життя сьогодні – це віддане життя наших Героїв… Анатолій Олександрович Носок загинув вірним військовій присязі, виявивши стійкість і мужність. Ми схиляємо голову на знак поваги й шани до полеглого воїна, який іде у вічність, але назавжди залишиться в серці кожного з нас».
З останніми словами звернувся до сина батько Героя Олександр Федорович. Він говорив про те, що його син з першого ж дня служби у лавах ЗСУ був у найгарячіших точках, брав участь у найзапекліших боях, неодноразово рятував своїх побратимів та командира, був сміливим, безстрашним, мріяв про перемогу над ворогом і про те, як повернеться щоб жити мирним, щасливим життям. Але доля розпорядилася інакше…
«Останній уклін і вічна шана тобі, синочку! Слава Україні! Слава Героям! Смерть ворогам!» -промовив батько і вклонився могилі Героя…
На честь загиблого воїна військові здійснили три залпи.
