Завтра Шосткинщина прощатиметься із захисниками Батьківщини Олександром Бадаловим і Віктором Карпенком

Траурні заходи розпочнуться 9 серпня о 11.00 біля кінотеатру «Родина» (вул. Садовий бульвар, 13). Про це повідомляє Шосткинська міська рада і запрошує всіх прийти і вклонитися пам’яті героїв, які віддали життя за мир і свободу рідної землі.

АДАЛОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ народився у Шостці 24 вересня 1979 року. Навчався в шосткинській школі №12, а після її закінчення вступив до місцевого коледжу і здобув спеціальність механіка. Затишні вулиці міста ще пам’ятають його голос, щиру посмішку та відкритий погляд… З 1999 по 2000 рік проходив строкову службу в зенітно-ракетних військах в місті Луганськ. Повернувшись додому, молодий чоловік працював на ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат», а останні роки – в Києві. З початком повномасштабної рашистської агресії Олександр, не вагаючись, залишив роботу та вступив до територіальної оборони в рідному місті. Згодом приєднався до Збройних Сил України. Родичі та друзі згадують Олександра як веселого, мужнього, доброго і відповідального чоловіка, який завжди був готовий підставити плече, допомогти та підтримати за будь-яких обставин. Безстрашний і самовідданий воїн Олександр Бадалов загинув 4 серпня на Донеччині, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та своїй Батьківщині. Без батька залишився 13-річний син. У невимовній скорботі мати, кохана жінка, брат, багато рідних і друзів.

КАРПЕНКО ВІКТОР АНАТОЛІЙОВИЧ народився 10 жовтня 1967 року в селі Івот Шосткинського району. Родина хлопчика була багатодітною – серед п’яти діточок Вітя був четвертим. Тут, серед мальовничих краєвидів Сіверщини, хлопчик зростав, мужнів і… назавжди закохався в рідну природу. Після закінчення Івотської середньої школи Віктор вступив на строкову службу, а потім працював на сільськогосподарському підприємстві «Іскра». 1991 рік став для Віктора визначальним – доля подарувала йому кохану дружину. У шлюбі народився син та донечка. За словами рідних, Віктор Анатолійович дуже любив природу, ходив по гриби з родиною. Десять років віддав охороні зелених насаджень, працюючи в ДП «Шосткинське лісове господарство». За своє життя чоловіку довелося спробувати себе у різних спеціальностях – від охоронця до водія, і завжди до будь-якої справи він підходив старанно, виважено, відповідально. «Добрий, чесний, людяний, працьовитий», – саме такими словами згадують родичі та знайомі Віктора Карпенка. Він ніколи не зраджував і не залишав і біді – ні рідних, ні друзів, ні Батьківщину. Віктор був в числі перших добровольців, які стали на захист України. З 28 лютого цього року він боронив рідну землю зі зброєю в руках. Героїчно загинув під час виконання службового завдання по захисту територіальної цілісності та суверенітету України.


Шосткинщина низько вклоняється своїм відважним синам, молиться Господу за упокій їхніх душ і за підтримку близьких… Вічна слава та вічна шана Героям!

shostka-news.com