Михайло Ананченко: Незалежність не надають – її виборюють!

Цьогоріч День Незалежності України – особливий. Він співпадає з півріччям героїчної боротьби українського народу з повномасштабною агресією росії. Пів року – значущий проміжок часу, за який життя кожного українця – від Президента до мешканця невеликого села – змінилося докорінно. Як в умовах війни працює в нашому регіоні президентська політична сила, що змінилося, а що залишилося сталим, які є здобутки і проблеми. Про це і багато іншого ми розмовляємо з головою Сумської обласної організації політичної партії «Слуга Народу» Михайлом Ананченком.

Минає шостий місяць повномасштабного вторгнення росії на територію України. З якими викликами насамперед зіткнулася Сумщина за цей період та чи з усіма з них вдалося впоратися або хоча би мінімізувати вплив?

Сумщина – північно-східний форпост України. Область першою прийняла удар ворога 24 лютого. Опинилась сам на сам з воєнними реаліями, пережила облогу великих міст (42 дні на території Сумщини перебували ворожі війська). Про героїзм Сумської тероборони знає вся Україна. Завдяки партизанським з’єднанням, що діяли на Сумщині, вдалоcя знешкодити чимало диверсійних угрупувань.

Разом з им, ми зіткнулися й з викликами, такими, як часткова зупинка підприємств, їх перереєстрація в інші регіони. Відсутність робочих місць, соціальне навантаження, через велику кількість ВПО ( на Сумщині зараз з 24 лютого 53 тис 881осіб).

Завдяки гуманітарним місіям (обласному гуманітарному штабу, штабам при районних офісах нашої політичної сили) вдалося пережити важкі часи. Сьогодні разом з іншими народними депутатами вирішуємо питання, що зробити на законодавчому рівні, аби іноземні інвестори залишали свої підприємства на Сумщині.

 

Наша область першою зустріла ворога, а після деокупації стала надійною підтримкою для українських захисників. У чому насамперед виявляється підтримка фронту від мирних міст і сіл, як до цього процесу долучається команда «Слуги Народу» на місцях?

Партійні офіси стали координаційними центрами, гуманітарними штабами, члени команди -волонтерами, багато депутатів – захисниками, членами добровольчих формувань чи воїнами в лавах ЗСУ. Волонтери збирають та доправляють на фронт продукти харчування, амуніцію, навіть автомобілі.

Команда «СН» не лишається осторонь. З перших днів був створений координаційний центр допомоги захисникам, теробороні та незахищеним верствам населення. Допомогу різним категоріям надаємо з першого дня і до сьогодні по всій області.

Ініційований мною за підтримки інших нардепів від СН флешмоб «Впіймай диверсанта» дозволив передати правоохоронцям 200 посібників окупантів, а люди отримали 2 млн. грн, які частково передали на ЗСУ.

Підтримка внутрішньо переміщених осіб, бійців на фронті, родин з дітьми, людей старшого віку – це нині будні кожного українця. Підсумуйте, як і кому допомагали упродовж цих тривалих пів року. Чим вдалося забезпечити захисників, скількох переселенців прийняти, які вантажі передати?

Надавали допомогу малозабезпеченим, мамам з маленькими дітьми, лікарням, ВПО, організовували евакуацію людей із Сумщини, перевозили гуманітарні вантажі, надавали допомогу добробатам та ЗСУ.

Допомоги зараз потребують медичні заклади, а також установи, які віддали свої приміщення для проживання переселенців. Як у нашому регіоні із забезпеченням лікарень, реабілітаційних центрів, інших соціальних закладів? Чи потребували вони допомоги і якої саме?

Медичні заклади -в пріорітеті. Бо наші підрозділи швидкої працювали 24/7 часом під обстрілами та в оточенні ворога. Потрібні були ліки, обладнання, перевязувальні матеріали. В гуманітарних вантажах, що отримували від інших областей та донорів з-за кордону, спеціалізованого медичного було чимало.

Як команда «Слуги Народу» регіону зустріла повномасштабну війну? Наскільки швидко змогла адаптуватися до нових умов та виконувати як депутатські, партійні обов’язки, так і в напрямку надання допомоги?

Не було часу на роздуми. Всі працювали, кожен на своєму місці. Нардепи в раді приймали важливі для країни рішення. Місцеві депутати працювали на місцях. Все працювало як годинник, за що я вдячний абсолютно кожному члену нашої команди.

 

Особисто для вас з часу широкомасштабного вторгнення який період був найважчим та найскладнішим за ці пів року?

Коли мої рідні Суми були в оточенні, і була ймовірність заходу ворога і окупація міста. Коли на прямому звязку із керівництвом ЗСУ за даними наших корикувальників били ворога в Тростянці, Недригайлові, Ромнах. Коли кожен успішний удар байрактару чи артилерії – як шанс на життя для багатьох жителів області.

 

Кожен український регіон постраждав, менше або більше, від обстрілів ворога. Яка ситуація нині з відновленням пошкоджених об’єктів у нас? Коли очікувати на відбудову, які з об’єктів – серед пріоритетних?

На Сумщині більше 2500 будівель зазнали пошкоджень внаслідок російських обстрілів та авіаударів. Ця цифра постійно збільшується, оскільки обстріли території Сумської області не припиняються. Найбільше постраждали приватні та багатоквартирні будинки. У переліку пошкоджених і об’єкти критичної інфраструктури, освітні та медичні заклади, адмінбудівлі та приватні підприємства. Найбільше їх в Охтирському районі. На другому місці -Сумський район.

Міністр інфраструктури декілька разів був на Сумщині. І область однією з перших поміж інших регіонів отримала 250 млн грн на відбудову. Роботи вже тривають. Відновлюють дороги і мости, інфраструктурні обєкти. Та в першу чергу відновлюють житло. На сьогодні відновлені вже всі об’єкти критичної інфраструктури Охтирського та Тростянецького районів. До відбудови залучаються не тільки бюджетні кошти. Всесвітньо відомі компанії беруть шефство над конкретними обєктами і допомагають. Як, наприклад, Ролс-ройс, які взялися відбудувати медлабораторію в с.Хухра на Охтирщині – це 13 млн грн.

Сумщина вже розробила свою стратегію відбудови та економічного розвитку регіону, який може лягти в основу плану комплексного відновлення. А ВР вже ухвалила законопроєкт, який вже став законом і підписаний Президентом, що передбачає створення в Україні програми комплексного відновлення населених пунктів.  Це дозволить вирішити низку містобудівних питань, що виникли внаслідок військового вторгнення рф. Сумщина, до речі, може стати першим регіоном, яка розробить такий план, бо вже має стратегію. Якщо ми будемо першими — зможемо поділитися своїм досвідом з іншими деокупованими областями.

 

Наслідки широкомасштабної війни ще багато років залишатимуть сліди на нашій землі. Але планувати – означає думати про майбутнє. Скажіть, які зараз маєте хоча б короткострокові плани?

Працювати, працювати, працювати. Кожному на своєму фронті. Економічному, законотворчому, волонтерському. Все заради однієї мети – найскорішої Перемоги.

Маємо одну задумку і працюємо над цим. Створюємо фільм про героїчні Суми, аби всі події з 24 лютого лишилися не лише в пам’яті, а були збережені. Це важливо для майбутніх поколінь.

 

Цьогоріч День Незалежності України має особливе значення. Кожен зрозумів особливу ціну та цінність свободи й незалежності. Що для вас означає це свято?

Це була священна мрія багатьох поколінь. Незалежність завжди давалася Україні важко. І зараз знову період боротьби. Незалежність – це можливість вільно мислити, висловлюватись, обирати, пишатися своєю країною.

Детальніше інтерв’ю з депутатом можна переглянути тут: