Мобільні медичні команди працюють на Сумщині: з якими труднощами доводиться зіштовхуватись медикам?

Війна розділила життя всіх українців на «ДО» та «ПІСЛЯ». Не винятком стала і пані Любов Приходько, яка мешкає в селі Гребениківка, що на Сумщині. Увесь свій вік жінка прожила тут, працювала, виховувала дітей та онуків. Та 16 березня стало для неї найстрашнішим днем за весь період війни.

Жінка пригадує, як після сімейної вечері пішли всі відпочивати, діти залишитись бавитись у кімнаті, аж раптом, хтось постукав у двері, і то були вони…

Вийшла я на ганок, чую постріл в повітря. Дивлюсь, а то російські солдати стоять і кричать з-за паркану: «Відкривай швидше», – пригадує Любов Приходько.

Жінка впустила окупантів до двору, адже в той момент здалося, що смерть дивиться їй в очі. Рашисти без дозволу зайши до хати, кілька хвилин побули, а згодом почувся ще один постріл.

Окупант запустив магазин у мене. І я почала кричати, в мене немає ноги! Рашисти вибігли з хати. Потім нічого не пам’ятаю. Пригадую, як ті привели лікаря, який запитав, чи є тут поранені? Я відповіла, що так, це я”.

Але на цьому історія жінки не закінчилась. Окупанти під дулом автомата повели пані Любов з собою, тримали в полоні майже 13 годин, адже вона відмовилась з ними їхати до Бєлгорода. Згодом дозволили зятеві доправити тещу до Сумської обласної лікарні.

Нині потерпіла пережила дві операції, лікарі намагалися зробити все можливе, аби збереги їй ногу, проте через втрачений час кінцівку довелося ампутувати.

У Сумах мене прооперували, пришили пальці на нозі, але вони не прижилися, відпали. Через місяць мене прооперували повторно, але знову результати були невтішні. Тому довелося ампутувати ногу”, – розповідає пані Любов.

А на початку вересня пані Любов дізналась про те, що на Сумщині запрацювали мобільні медичні команди, звернулась до них, попросила приїхати. Медики не тільки міряють тиск, беруть кров, а ще й ліки роздають безкоштовно.

Проєкт реалізовується ГО «АСМУ» за підтримки бюро ВООЗ в Україні. Мобільні медичні команди їздять по області, аби надати допомогу тим, кому ніяк не дібратися до лікарні. У семи областях України упродовж трьох місяців рятівники людських душ проводять виїзди та приймають усіх бажаючих.

У свою чергу, слід зазначити, що значна кількість інфрастуктури зруйнована, тож і працювати медикам доводиться майже на межі своїх можливостей. До бригад сімейних лікарів залучаються вузькі спеціалісти – дитячий офтальмолог, лікар-отоларинголог, гінеколог, ендокринолог та інші необхідні лікарі.

Війна загострила існуючі хвороби у населення і додала нові проблеми зі здоров’ям. Навантаження на первинну ланку вочевидь зросло, як за рахунок вимушено переміщених осіб, так і браку кадрів, тому діяльність мобільних команд актуальна як ніколи.

Вже перші результати нашого проєкту показали гостру потребу людей з хронічними захворюваннями у мобільній допомозі сімейних лікарів. Наша професійна спільнота вважає за доцільне розглянути створення додаткового пакету послуг від НСЗУ, саме з мобільноі медичної допомоги, зокрема сільському населенню, яке не має стабільного і якісного доступу до медичних послуг”, – говорить членкиня ГО «АСМУ» Ірина Волошина.

Мобільні медичні команди зосереджені на лікуванні хронічних захворювань: ХОЗЛ, бронхіальна астма, гіпертонічна хвороба, серцево-судинні захворювання, епілептична хвороба, судоми та захворювання щитовидної залози.

Проєкт мобільних бригад показав себе ефективним. Тож, окрім Сумщини, медики допомагають на Чернігівщині, Хмельниччині, Харківщині, Черкащині, на Волині та Київщині.