МОЗ погодило пропозиції Сумської ОВА щодо формування спроможної мережі лікарень в області
Міністерство охорони здоров’я України погодило пропозиції від Сумщини щодо функціонування спроможної медичної мережі, розвитку первинної медико-санітарної та екстреної допомоги.
Про це розповіла під час брифінгу в офіційному медіацентрі заступниця голови Сумської обласної військової адміністрації Олена Бойко.
За її словами, перелік закладів у межах Сумського госпітального округу та перспективи розвитку на найближчі три роки затверджено відповідним розпорядженням начальника ОВА.
Відповідно до цього, система надкластерного рівня представлена сімома обласними установами високоспеціалізованої медичної допомоги:
- Сумська обласна клінічна лікарня;
- Сумська обласна дитяча клінічна лікарня;
- Сумський обласний клінічний перинатальний центр;
- Сумський медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З. Й. Красовицького;
- Сумська обласна клінічна спеціалізована лікарня;
- Сумський обласний клінічний кардіологічний центр;
- Сумський обласний клінічний онкологічний центр.
Кластерними закладами стали по суті районні лікарні, щоб забезпечити доступність медичних послуг до пацієнтів. Їх визначено шість:
- Центральна міська клінічна лікарня у Сумах;
- Конотопська центральна районна лікарня ім. Академіка Михайла Давидова;
- Охтирська центральна районна лікарня;
- Роменська центральна районна лікарня;
- Шосткинська центральна районна лікарня;
- Клінічна лікарня Святого Пантелеймона у Сумах (за умови об’єднання із Клінічною лікарнею №5).
«Загальних лікарень у мережі передбачено 12. При підготовці відповідних пропозицій ми виходили з позиції, щоб медзаклади, особливо ті, що розташовані у прикордонні, обов’язково набули статусу загальних і в умовах війни могли забезпечити жителів прикордоння належним рівнем медичної невідкладної допомоги», – уточнила Олена Бойко.
Статусу загальних лікарень набули:
- Білопільська міська лікарня;
- Краснопільська лікарня;
- Лебединська лікарня імені лікаря К. О. Зільберника;
- Кролевецька лікарня;
- Путивльська міська лікарня;
- Буринська лікарня ім. професора М. П. Новаченка;
- Тростянецька міська лікарня;
- Недригайлівська лікарня;
- Глухівська міська лікарня;
- Ямпільська лікарня;
- Великописарівська лікарня;
- Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди у Сумах.
При цьому, у разі якщо не буде прийнято рішення про об’єднання у Сумах лікарні Святого Пантелеймона та лікарні №5 у форматі кластерного закладу, вони залишаються у спроможній мережі, але функціонуватимуть як дві різні загальні лікарні. Таким чином кількість загальних закладів становитиме 14.
Олена Бойко наголосила, що у рамках формування спроможної мережі розглядалося і питання функціонування системи екстреної медичної допомоги, як паралельні і невіддільні один від одного процеси. Адже без розбудови екстренки неможливо ефективно впроваджувати подальшу медичну реформу і дотримуватися основних її принципів щодо якості, спеціалізації та доступності медичних послуг.
Зокрема це стосується подальшого розширення пунктів постійного базування, щоб прибрати всі «білі плями» і забезпечити оптимальну логістику екстренки та виконання нормативів доїзду на виклики. Наразі в області функціонує 38 пунктів постійного базування, до кінця року буде відкрито ще 6. У перспективі на найближчі роки – додатково створити 30 пунктів, додала Олена Бойко.
Вона підкреслила, що метою медичної реформи є не закриття закладів охорони здоров’я, а посилення спроможності лікувальних установ, пріоритезація спрямування фінансового ресурсу та підвищення якості надання широкого спектра медичних послуг. При цьому, заклади, що не увійдуть у спроможну мережу, і надалі матимуть змогу працювати і фінансуватися у рамках договорів з НСЗУ, виходячи зі своїх можливостей та потенціалу.
