Сумчанам нагадують алгоритм дій при радіаційній небезпеці

Калій йодид потрібно вживати одноразово після спеціального повідомлення, а дозування для дітей та дорослих – різне. Яким має бути алгоритм дій при радіаційній небезпеці, чому не слід вживати йодовмісні препарати на випередження, коли їх краще приймати та у яких дозах та що робити, коли сповіщення про загрозу пролунало, коли ви на вулиці, роботі чи вдома – читайте у цьому матеріалі.

Потрібно “заблокувати” щитоподібну залозу

При радіаційній аварії найбільша небезпека для людей у тому, що радіоактивні речовини можуть поглинутися щитоподібною залозою. Щоб цього не відбулося, потрібно прийняти максимально допустиму дозу йоду.

“Є історично доведений засіб профілактики — людина повинна одноразово вжити максимально допустиму дозу йоду, щитоподібна залоза заблокується. І не буде куди поглинати радіоактивний йод. Таким чином ми збережемо здоров’я людей і власне з цим, пов’язана ідея профілактики, але яку слід робити лише при оголошенні радіаційної аварії”, – пояснює Наталія Іванченко, генеральна директорка Львівського лабораторного центру контролю і профілактики хвороб МОЗ.

За її словами, препарат калій йодид є у різних виглядах: порошок, таблетка.

Кому слід вжити у разі радіаційної аварії йодовмісні препарати

Максимально допустима доза калію йодиду для дорослих – це 125 мг.

“Це доза дорослої людини, яку треба вжити одноразово. Одну таблеточку, під час оголошення радіаційної аварії, максимально за 12 годин після неї. Якщо людина буде приймати таблетку через 24 години, то користі вже не буде ніякої”, – розповідає Наталія Іванченко.

За її словами, для дітей, залежно від віку, дозування інакше. Тому в разі потреби, аби знати, яку дозу калію йодиду дати дитині, потрібно звернутися до сімейного лікаря, який призначить препарат та його дозу.

Кому не варто приймати калій йодид?

Є категорії людей, яким калій йодид вживати категорично не можна:

  • люди, які мають алергію на йод;
  • люди, які мають видалену щитоподібну залозу;
  • люди, які мають певні захворювання щитоподібної залози.

Також у наказі МОЗ вказано, що вживати калій йодид можна людям до 40 років. Після 40 років цей препарат можна не вживати.

Якщо отримуємо повідомлення про радіаційну загрозу, що робимо далі?

Наталія Іванченко каже, що найважливіше при радіаційній небезпеці зберігати спокій, слідкувати за офіційними повідомленнями та дотримуватися правил безпеки:

  • Якщо оповіщення пролунало на дворі – зайти у закрите приміщення. Перед входом зняти верхній одяг і залишити його там, якщо є можливість – скласти у пакет.
  • У квартирі/будинку/укритті ретельно заліпити вікна, двері та витяжки скотчем.
  • Прийняти душ із милом або гелем для душу, вимити волосся шампунем, але водою із волосся не можна мити тіло. Не використовуємо кондиціонер для волосся, щоб не пошкодити шкіру.
  • Їсти та пити можна те, що було герметично запаковане.

“Якщо оголошують евакуацію, то треба мати усі документи у пакеті з застібками. Людина не втратить документи. Якщо далі відбувається евакуація, то залежить, яким буде рівень опромінення. Спеціальні фахівці будуть це вимірювати. Якщо буде необхідність, людей будуть додатково пропускати через санпропускники. Сподіваємося, що цього не буде”, – пояснює директорка лабцентру.

Якщо дитина у садку чи школі: алгоритм дій

Після оголошення про небезпеку бігти за дитиною у навчальний заклад не можна. Міносвіти розробило рекомендації, що дитина залишається у школі.

“Чому? Бо мама на своєму одязі може принести радіоактивні речовини, а заклад — загерметизувався вже. Масочки під час коронавірусу і респіратори згодяться у цьому випадку. Респіратор саме те, що треба одягнути. Протигаз чи сучасну маску також потрібно”, – каже Наталія Іванченко.

Найпоширеніші міфи

Наразі в аптеках розкуповують йодовмісні препарати. Директорка лабцентру, закликає людей не панікувати і пам’ятати, що таблетку потрібно вживати одноразово.

Так виглядає, що 25 таблеток треба буде вжити, коли станеться аварія. Є люди, які вважають, що треба вживати йод щоденно. Так організму можна зашкодити. Люди, які будують бункери, це теж не варіант. Якийсь період часу можна сховатися, але тут потрібно довіритися фахівцям і бути дуже дисциплінованими”, – розповідає Наталія Іванченко.

Що не слід робити

У разі радіаційної небезпеки не можна виходити назовні, треба залишатися у безпечному місці.

Ви залишаєтеся там, де були. Найгірше — паніка. Якщо дитина надворі, то звісно, забираємо.

Зайва паніка лише шкодить. Завдання – взяти радіо і слухати поради, а вони будуть залежати від того, яка буде радіація”, – каже директорка лабораторного центру.

Якщо ви не отримуєте інформації ззовні, залишатися у загерметизованому приміщенні треба бути не менше 24 години. За цей час хмара може піти далі.

suspilne.media