Сумчанина Дмитра Ольховика з позивним “Алігатор” поховали у Києві

У Києві 7 квітня попрощалися із загиблим Дмитром Ольховиком із Сум. Загинув чоловік у квітні 2022 року у Маріуполі. Суспільне поспілкувалося з однокласниками та вчителями Дмитра.

Фото одинокого бійця, що йде розбомбленою вулицею Маріуполя, на ньому – боєць з Сум Дмитро Ольховик із позивним “Алігатор”.

Чоловік загинув рівно рік тому, 7 квітня 2022 року, захищаючи місто. Сфотографував Дмитра його бойовий побратим Микола Кущ, розповідає він у своєму дописі.

Пізніше світлина із Дмитром стане заставкою до композиції Святослава Вакарчука “Місто Марії”.

Навчався Дмитро у сумській школі №7, у профільному музичному класі. Грав у оркестрі, розповідає його вчителька музики Олена Лінченко. Згадує його спокійним та сором’язливим:

“Саме Діма – он там, на останній парті, тільки чубчик видно, не любив наперед сідати, висовуватися”.

Ніна Федина була класною керівницею Дмитра у старших класах. Говорить – чуйного та доброзичливого, юнака виховувала лише бабуся:

“Вона говорить: “Я даю йому п’ять гривень на тиждень на харчування, щоб купив собі щось додатково у буфеті”.

Але ж така дитина харчувалася в школі безкоштовно. Він, каже, збирав ці гроші. А у бабусі мізерна пенсія. Коли закінчувалася, він говорив:

“Бабусю, ти не переживай. У мене гроші є. Я свої гроші тобі дам. Ти не переживай, у нас все добре”.

Вміти взаємодіяти у команді Дмитру допомогли навички гри у шкільному оркестрі, вважає викладачка музики Галина Демиденко:

“Дев’ятий клас закінчив як музикант, отримав диплом музичний, з 10 по 11 він захопився предметом “Захист Вітчизни”, потім “Захист України” цей предмет називався”.

У 2015, після закінчення школи, говорить Ніна Федина, Дмитро не захотів вступати на очне навчання:

“Діма не захотів вступати в якийсь виш, а пішов і, навіть, без відома бабусі пішов у військкомат і написав заяву, щоб добровільно піти на війну”.

З того часу Дмитро захищав країну. У 2016 чоловік отримав відзнаку президента.

Перед повномасштабним вторгненням приїжджав у відпустку, тоді, говорить однокласниця Дмитра Світлана Колісник, вона бачила його востаннє. Дівчина згадує: перейшла до школи, де навчався хлопець, у п’ятому класі.

“Я до нього в клас перейшла в п’ятому класі, я з другої школи була. І коли я прийшла, Діма був красавчиком на весь клас. За ним бігали всі дівчата, і я теж. Я, коли прийшла в клас, я ж новенька, вся увага до мене, і ми одне одному сподобались”, — згадує Світлана.

На шкільних фото Світлана разом із друзями-однокласниками Дмитром Ольховиком (на фото зліва) та Владиславом Щелинським (на фото справа).

Обидва хлопці загинули на війні. Владислав – двома тижнями раніше, 22 березня, також захищаючи Маріуполь. За словами Ніни Федини, тіло чоловіка й досі не повернули.

З Дмитром Ольховиком, у якого, за словами вчителів, не залишилося рідних, попрощалися у Києві 7 квітня.