“Треба ширше дивитися і не обраховувати все тільки в коштах” — Андріана Костенко
Війна — це не причина відкладати реформування системи освіти. У цьому переконана запрошена експертка програми “Експертна думка” на телеканалі СТС Андріана Костенко, доктор політичних наук, професорка СумДУ.
Втім вона підкреслює, що будь-яку реформу, а особливо, якщо це стосується дітей, потрібно проводити дуже виважено й обережно.
“Війна не має бути причиною того, щоб ми відтерміновували реформу освіти. Але війна – це точно та обставина, яка має змушувати всіх суб’єктів, в першу чергу владу дуже обережно застосовувати методи при імплементації певних реформ”, – говорить пані Андріана.
За словами експертки, у Центрі соціальних досліджень, який вона представляє, аналізували вплив війни на освіту, і виявили цілу низку проблем: це і відтік педагогів, вимушених зі своїми дітьми виїхати за кордон, й інфраструктурні втрати тощо.
“Зрештою, і навчатися, і викладати, й працювати в умовах невизначеності, турбулентності, страхів, тривожності – це теж такий дуже великий виклик”, – говорить пані Андріана.
Тож, здійснюючи реформу, необхідно враховувати усі ці аспекти. Крім фінансових розрахунків, потрібно брати до уваги й складність наших нинішніх реалій воєнного часу, враховувати особливості психологічного стану і дітей, і педагогів.
І обов’язково потрібно, починаючи реформу, досконально розбиратися у законодавчих аспектах питання.
“Якщо про ті чи інші проблеми ми дізнаємося вже тоді, коли процес запущений, це призводить до непорозумінь та загострення конфлікту”, переконана Андріана Костенко.
Вона також зауважує, що дуже важливо дослухатися й до думки самих дітей як головних учасників освітнього процесу:
“Я скажу так: батьків важливо включати, але чи включаємо ми в обговорення дітей? Я, наприклад, за нашим столом не бачу представництва шкільного самоврядування, яке теж мало би озвучити якусь свою позицію. Тому що не годиться вирішувати, якщо ми говоримо про права дітей, за них без них. Вони здатні. Ми говоримо про те, що ми маємо чути їх позицію, ми маємо їх включати в обговорення, ми маємо давати відчуття, що вони можуть на щось впливати.
Бо дорослі часто думають, що ми знаємо, як краще. Можливо, ми і справді краще знаємо, але треба включати й дітей в ці обговорення, за стіл також їх запрошувати”.
Ще один важливий момент, на який звертає увагу експертка, це те, що, впроваджуючи ту чи іншу реформу, ми враховуємо лише економічні аспекти, а потрібно не забувати й про таку важливу річ, як забезпечення базових прав людини.
“От насправді освіта – вона гарантує не лише право на освіту. Вона гарантує право людини на розвиток. Це право на роботу, для окремих людей це право на соціалізацію. Тобто багато компонентів. І тому треба трішки ширше дивитися і не обраховувати все тільки в коштах”.
Також пані Андріана підкреслила, що комунікація має бути ефективною і не формальною:
“Поки що немає розуміння, як побудувати ефективну комунікацію. Формальне включення окремих батьків, представників батьків до координаційних рад – це не означає, що відбувається комунікація. Бо якщо одна сторона каже, що конфлікту немає, а друга сторона каже, що він є, то значить, комунікації немає.
Мені дуже хотілося б, щоб ми усі змогли навчитися якось правильно вибудовувати спільний пошук рішень, щоб вирішити проблему”.
