Як староста села Боровенька на Сумщині допомагав Збройним Силам знищувати російську техніку

На початку повномасштабного вторгнення староста села Боровенька Валерій Філоненко організував разом із місцевими мешканцями осередок самооборони. Також, чоловік коригував вогонь по ворожих колонах.

Староста Боровеньківського старостинського округу Валерій Філоненко згадує ранок 24 лютого, минулого року:

“Без 15 п’ята ранку, здається, пролунали перші вибухи. Перше, кому я зателефонував – це був начальник центру комплектації Ігор Ячменьов. Запитав: що, розпочалося? Він сказав: так. Після цього зібрались небайдужі громадяни, організовувався осередок самооборони. Збір розвідувальних даних, завал деревами території доріг і коригування вогню в подальшому на тих ділянках, де проходила російська техніка”.

Перші російські колони техніки, згадує Валерій Філоненко, зайшли в Боровеньку 26 лютого. А за два дні староста коригував вогонь по бойових машинах противника.

“Між Московським Бобриком та Боровенькою стояла ворожа колона, яка залишилась там на ночівлю. За наказом Ігоря Ячменьова видвинувся в сторону колони та передав дані про місце їхнього розміщення. А також здійснював коригування пострілів”, – пригадав чоловік.

Ці дві бойові російські машини були знищені нашими захисниками, після передачі координат Валерієм Філоненком.

“Після перших пострілів колона розпочала рух, тому що зрозуміли, що вона виявлена вже і по ній буде вестися прицільний вогонь. Мені потрібно було покинути ту позицію, яку я займав спостережну і перебігти дорогу по якій рухалась колона. Я б здав, мабуть, на майстра спорту по бігові в цей час і встиг заскочити в ліс і повзком пробирався далі, щоб мене… але мене все-таки побачили”, – розповів Валерій.

По ньому почали стріляти, пригадав чоловік.

“Конкретно місце дислокації вони мого не бачили, але стріляли. Я повзком добрався з зони видимості, заліз в яр і добрався до Боровеньки вже, до села”.

Згадує староста й історію знищення танку:

“Ми виїхали на завал дороги, яка веде з Московського Бобрика до села Боровеньки. На жаль, ми не встигли цього зробити, бо з-за повороту виїхали якраз на нього. Він тоді стояв у бойовому робочому режимі, я так зрозумів, це була передова розвідки. Я не бачив ще, щоб так швидко “Нива” розвернулась. Скажімо так, було страшнувато. А потім наші місцеві жителі дізнались, що він був залишений, він зламався”.

Робочі запчастини, каже Валерій Філоненко, з танка познімали. Пізніше їх передали на потреби Збройних Сил.

“А ще житель села трохи потролив росіян, повісивши на нього український прапор. Потім поступила інформація, що до нас знову наближається ворожа колона, ми покинули цей танк. Коли передові загони російської колони побачили, що стоїть за поворотом танк з українським прапором, вони його розстріляли самостійно. Нам не довелося докладати зусиль, щоб його знищити. Хотілося дуже забрати цей танк для ЗСУ, але був такий час, що його неможливо було вивезти, тому що постійно було курсування цих колон”, – пригадав Валерій.

Колони російської техніки відійшли від Боровеньки 3 березня.

“Далі вони відійшли вже в сторону Висторопа, Стеблянок. Там продовжувались бойові дії ще значний час”, – розповів чоловік.

Нині, знищені за допомогою Валерія Філоненка бойові машини перевезли на кладовище російської техніки в Лебедині.

Суспільне