“Я вирішила стати доноркою кісткового мозку” – досвід сумчанки
Сумчанка Наталія Гончарова з 2016 року є доноркою компонентів крові. Цьогоріч дівчина вирішила стати ще й донором кісткового мозку, пройшла відбір і потрапила до Реєстру.
Зараз вона очікує на співпадіння показників із кимось, хто потребує пересадки кісткового мозку та сподівається, що врешті допоможе людині одужати.
“Трибуна” публікує історію Наталії та розповідає про алгоритм дій для тих, кого вона може надихнути.
Більше п’яти років я донорка компонентів крові. Перший час підтримувала благодійні ініціативи чи акції, але зараз намагаюся відвідувати донорський центр двічі в місяць, адже під час війни донорство – також лінія оборони.
У зв’язку з бойовими діями на території держави зросла потреба в стратегічному резерві компонентів крові. Вони щоденно необхідні пораненим військовим і постраждалим мирним жителям. А ще треба сформувати запаси для медичних закладів, зокрема, онкологічних, хірургічних, опікових відділень, пологових будинків тощо.
Коли сестра розповіла мені, що будь-яка здорова людина віком від 18 до 35 років може безкоштовно зареєструватися потенційним донором кісткового мозку, я без вагань вирішила приєднатися.
Донорство кісткового мозку є добровільним, анонімним і безкоштовним. У жодній країні світу не платять за надання своїх клітин кісткового мозку для трансплантації. Це благодійна справа.
Сама процедура дуже проста. Спочатку я заповнила онлайн-форму на сайті UBMDR. Потім поштою отримала тест-набір зі спеціальними паличками, якими необхідно було взяти мазки з внутрішньої поверхні щоки. Скористалася ними і відправила у конверті назад для перевірки зразків у лабораторії.
Кому може допомогти донор кісткового мозку
В Україні кожної години одній людині діагностують рак крові — такі дані оприлюднено на сайті Українського реєстру донорів кісткового мозку.
Коли хвороба вражає кістковий мозок, він не може виробляти нормальні клітини крові взагалі або утворює ненормальні — їх потрібно замінити здоровими. Для цього виконують трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин.
Для більшості хворих треба шукати неродинного донора. Ймовірність співпадіння генотипів між двома випадковими особами мінімальна. Але чим більше потенційних донорів, тим більше шансів знайти необхідну людину для порятунку хворого. У цьому основна філософія створення національного реєстру.
Потрапити до Реєстру
Тиждень тому, 8 серпня, мені на електронну пошту надійшло повідомлення, що результати ДНК-тесту отримано, він пройшов успішно.
Перший крок зроблено — я зареєстрована як потенційний донор кісткового мозку. Далі залишається лише чекати співпадіння. Процес складний і вимагає чимало часу, місяці чи навіть роки. Щиро кажучи, мені здається, що місія нездійсненна. Але водночас я вірю в дива і мрію про те, що для когось мої клітини стануть соломинкою, за яку хапаються, бо хочуть жити.
Якщо ви сумніваєтеся — почитайте про трансплантацію кісткового мозку і для чого вона потрібна. Здебільшого страхи виникають через необізнаність.
Робити добрі справи – легко і дуже приємно! Впевнена, що серед жителів Сумщини багато небайдужих, які здатні й готові допомогти важкохворим українцям. Разом – ми непереможна сила!
