Євген Мурза: Війна змусила переглянути погляди на нашу архітектурну спадщину

Сумський краєзнавець Євген Мурза закликав сумчан відповідальніше ставитися до свого міста та не забувати про його історичну автентичність.

«Я хочу, щоб ми знали, хто ми є, і щоб сумчани відповідальніше ставились до свого міста. Саме війна спонукає нас по-іншому поглянути на нашу архітектурну спадщину. Достатньо подивитись на старі світлини Сум, щоб побачити, що це було одне із найблагополучніших повітових міст у тогочасній російській імперії: електрифікація, каналізація, водогін, телеграф, залізниця. У 20-х роках у будинках з’явились буржуйки. Чому? – тому що прийшла влада, яка руйнувала історію і почуття прекрасного у людей. Ми повинні бути культурно – освічені», – сказав під час  експертного обговорення «Благоустрій територій Сумщини: чи можна на війну «списати» безлад?» краєзнавець.

Євген Мурза також розповів, що початкова назва річки Сумки  – Сума, і цей факт був зафіксований ще у документах 17 століття французького картографа Гійома Левассера де Боплана.

«Назва нашого міста походить від цієї річки. Її теперішній вигляд свідчить, що ми про неї забули. А це – історична пам’ять. На її набережній повинна стояти табличка, що саме від цієї річки походить назва обласного центра. Це – дуже важливо, бо річка – не лише природний ландшафт, не просто екологія, а це – наша культурна спадщина та наша історична пам’ять», –  підсумував краєзнавець і закликав сумчан бачити ідейний зміст у такий непростий для країни та людей час.

«Маємо не забувати, що Сумщина має найбільшу протяжність кордону з росією. Відтак Суми можна по праву вважати фронтиром Європи», – наголосив Євген Мурза.