26 січня Шосткинщина прощатиметься із захисником Маріуполя

Роман Водень – головний сержант окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної Гвардії України, захисник Маріуполя.
Траурні заходи розпочнуться об 11.00 за адресою: вул. Садовий Бульвар, 13 (кінотеатр «Родина»).
Роман народився 28 вересня 1990 року у місті Шостка. Навчався у школі №7, був дуже веселим, активним і життєрадісним. Закінчивши школу, у 2006 році вступив до хіміко-технологічного коледжу імені Івана Кожедуба. Він завжди брав активну участь у позашкільному житті як школи, так і коледжу. Загалом Роман був дуже компанійський і комунікабельний, любив спілкуватися та проводити час з друзями, завжди був готовий прийти на допомогу і підтримати своїх товаришів.
На початку 2020 року Роман Михайлович повідомив своїй родині, що планує продовжити службу в іншій частині, яка знаходиться в Донецькій області, поблизу міста Маріуполь. Стало очевидно, що служба буде пов’язана з виконанням завдань у зоні бойових дій. Прагнення Романа служити в тій військовій частині було надзвичайно сильне, і шансів відмовити його від цього рішення практично не було.
У цей період здійснив ще одну свою заповітну мрію, – поїхав до Києва і стрибнув з парашутом.
Усі старання Романа не були даремні – під час відбору в полк він показав дуже гарні результати та посів друге місце в рейтингу. Про службу в «Азові» чоловік багато не розповідав. Не хотів хизуватися, а також беріг від переживань свою родину.
Разом з побратимами він 51 день тримав оборону міста, скувавши на собі багатотисячне військо ворога. 6 квітня Рома зателефонував востаннє. Незважаючи на пекло, яке там відбувалося, у його голосі не було жодного натяку на те, що їм погано чи важко. Навіть там, в оточеному Маріуполі, просив свою родину не хвилюватися, запевняв, що все буде добре. Він говорив, що всі хлопці, всі бійці вірять у Перемогу і будуть стояти до останнього. 9 квітня надіслав останнє смс повідомлення.
Подробиці того, що відбувалося в Маріуполі, родина дізналась вже після його загибелі. Побратими розповіли, що Роман був навідником міномета, дуже ефективно працював. Він нищив ворожу техніку, танки, самих окупантів, і їхній розрахунок був одним із найкращих за ефективністю. У полку його запам’ятали як гідного побратима, хорошу, позитивну і чуйну людину. За словами друзів з підрозділу, Роман Водень був мужнім воїном, мотивованим бійцем, мав гарне почуття гумору і був не з лякливих. Завжди брався за будь-яку роботу, ніколи не пасував, не відбивався від колективу.
Побратими намагались надати йому допомогу під обстрілами, але поранення були тяжкі. Воїн з позивним Прізрак захищав свою державу і народ України до останньої краплі крові. Гасло, яке дуже часто повторював: «Все буде Україна!».
Указом президента України Водень Роман Михайлович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).