Фрітата, різото, омлет-скрембл, мінімум цукру та солі: чим годують учнів у школах?

15:38 / 21 Січня

Ми є те, що ми їмо. І від якості, свіжості та збалансованості нашого щоденного меню залежить здоров’я через рік, два чи навіть десятиліття. Саме тому проблема зміни підходу до шкільного харчування в Україні назрівала довго. І ось  нарешті з  1 січня 2022 року набрали чинності нові норми та порядок організації харчування у закладах освіти.

У соціальних мераж тема шкільного харчування обговорюється досить активно. Найбільше батьків турбує скасування в меню перших гарячих страв.

Про те, що їдять охтирські школярі, розповідає директорка  Охтирської ЗОШ №1 Іннеса Шульженко:
“Шкільне харчування стало більш різноманітним та збалансованим. Значно скоротилася кількість цукру та солі у стравах. Смажені страви в їдальні подаються лише 1 раз на тиждень. Страви з курки– 2 рази на тиждень. Значно більше стало овочів та фруктів у  щоденному меню. Також робиться акцент на гарнірах з круп та зерен – кус-кус, гречка, рис, квасоля відтепер частіше зустрічаються на столі в їдальні.
Нашим школярам подобається омлет-скрембл за рецептом Євгена Клопотенка, куряча відбивна, різотто із зеленим горошком, сирна запіканка з бананом, котлета по-міланськи.  Хліб даємо лише цільнозерновий, чай з мелісою, чебрецем, узвар із сухофруктів. У понеділок в меню буде стейк курячий, гречка з томатною пастою, суп картопляний з бобовими, огірок солоний, сир та яблука свіжі. У вівторок школярі їстимуть салат зі свіжих овочів, рибні котлети, макарони, какао та банани. Тож можу запевнити батьків, що  перші страви також  нікуди не зникли зі шкільного меню, а учні виходять зі шкільної їдальні ситими та готовими до плідного навчання”.
Відповідно до нових стандартів харчування, замість стандартного обіду — відповідна порція для дитини певного віку. Адже якщо людина отримує більше калорій, ніж потребує, це призводить до надлишкової ваги. А якщо менше — це заважає повноцінному розвитку організму. Наприклад, каші чи страви з бобових учням 5-го класу і старшим дадуть на 30 г більше, ніж дітям початкової школи, хліба — на 20 г тощо. Порція млинців з м’яким сиром для дитини 6–10 років — 100 г, а для більш дорослих учнів — наполовину більша. Різними для різного віку будуть і норми м’яса та риби, вершкового масла та олії. Загалом під час розрахунків орієнтуються на те, що обід дитини до 11 років повинен мати енергетичну цінність 630–735 ккал, дитини 11–14 років — вже 620–840 ккал, а старшокласників — 810–945 ккал.
Справжні джерела вітамінів — свіжі й заморожені овочі та зелень — мають бути щодня, на кожне харчування — по 100 г. І краще не один вид, а асорті овочеве, салат (але це лише рекомендація). Квашена капуста та солоні огірки навіть узимку не замінять решту варіантів, адже їх дозволено пропонувати лише раз на тиждень. Передбачено й те, як зберігати вітаміни у продуктах: заборонено відварювати овочі за день до приготування салатів, не можна заправляти їх заздалегідь.

І на сніданок, і на обід пропонують готувати злакові каші та макарони з вищим вмістом харчових волокон. Їх замінюватимуть лише два-три рази на тиждень страви з бобових та один-два рази — з картоплі. Також рекомендують віддавати перевагу кашам з вищим вмістом харчових волокон: скажімо, гречаній крупі замість рисової.

Рибу мають давати двічі на тиждень. Учні початкової школи матимуть порції по 60 г, старшокласники — вдвічі більші (120 г), а учні 5–9-х класів — 90 г. Ідеться навіть про включення до меню корисної морської риби, але це не норма, а лише рекомендація.

Раніше в раціоні школярів п’ята частина всіх страв з м’яса припадала на ковбасу та сосиски. Зі шкільного харчування їх взагалі вилучили через високий вміст солі. Птицю (курку чи індичку) даватимуть переважно на сніданок та ще один раз на тиждень на обід. М’ясо на обід має бути тричі на тиждень. Порції птиці та м’яса: 70 г — для учнів до 10 років, 100 г — до 14 років, 120 г — від 14 років. Заради насичення дитячого організму білком також тричі на тиждень даватимуть яйця.