«Наша передова зараз – це сімейна медицина» – Уляна Супрун

Карантин, загроза вірусу на вулиці, тестування та алгоритм дій під час пандемії – про це та інше розказала колишня міністерка охорони здоров’я Уляна Супрун у великому інтерв’ю «Українській правді. Життя».

Уляна працює в офісі, хоча, деякі співробітники роблять це дистанційно. На роботу вони можуть добиратися пішки, на таксі або на власному автомобілі.

Жінка розказала, яких правил дотримується під час карантину:

«Коли я йду в магазин і там торкаюсь якихось поверхонь, я, при цьому не торкаюся обличчя. Коли завершую покупки, то користуюсь антисептиком. Вдома мию руки, далі розставляю продукти і знову мию руки»

«Тобто часто мити руки – це одна з найважливіших речей»

Ми чуємо від керівництва МВС, що люди мають всюди ходити в масках, але Уляна наголошує на тому, що маски насамперед потрібні для медпрацівників, щоб вони захистилися від інфікованих людей. Зараз виглядає, що люди сприймають маску як якийсь талісман чи оберіг. Але це не так.

«Наука та досвід інших країн показує, що найчастіше вірус підхоплюють не на вулиці, а вдома від інфікованих членів своєї сім’ї. Тобто більшість людей захворіли від близьких, з якими ділили спільний простір тривалий час. Люди не розуміють, що таке самоізолювання. Це не просто сидіти вдома, це стовідсоткове уникнення від контакту з членами родини. Якщо ви вже ділите одне помешкання, то після користування ванною кімнатою її треба дезінфікувати, також слід мати свій окремий посуд тощо» – пояснює Супрун.

«Коли ми кілька хвилин стоїмо в маркеті – це не близький контакт»

Колишня міністерка також прокоментувала ситуацію в Україні та інших країнах:

«Щоб зменшити вірогідність поширення вірусу, треба було брати в людей контакти, інформацію, звідки вони повернулися і в яких країнах були, надалі з ними комунікувати і спостерігати за ними. Якщо людей не змогли ізолювати, то хоча б треба було вести за ними спостереження. Але завжди легко говорити про минуле і розповідати, як треба було робити. А зараз слід дивитися на досвід інших країн, аналізувати і брати найкращі практики, які спрацювали, і ними послуговуватись надалі»

«Важливо це зафіксувати і далі не помилятися»

Уляна Супрун назвала алгоритм дій, який допоміг би зупинити пандемію:

  1. Карантин і тестування – це речі взаємопов’язані. Ми повинні більше робити ПЛР-тестів, у тому числі контактних осіб. І таким чином інфікованих відокремити від літніх людей та людей з групи ризику.
  2. Замість панікувати і скуповувати маски, забезпечити максимально засобами захисту наших медиків, у тому числі сімейних лікарів. Бо наша передова зараз – це сімейна медицина, до якої спершу звертаються пацієнти.
  3. Зосередитись на допомозі літнім людям, які найбільше страждають від вірусу. Позбавити їх прямих контактів з людьми, допомогти з доставкою ліків та продуктів. І максимально їх інформувати, бо більшість з них дивиться лише телевізор, де багато недостовірної інформації.
  4. Залучати у своєму місті чи громаді волонтерські організації, які допомагають медикам та літнім людям.

«Треба триматися демократичних принципів, здорового глузду та критичного мислення»

Журналісти запитали Уляну, як би вона діяла, будучи в січні міністеркою. Вона розказала чіткий план дій:

«Урядовий штаб ще в січні мав би розробити план дій, промоніторивши, що в нас є і чого бракує. Якщо бракує, то звернутися до виробників, закуповувати засоби захисту, насамперед, для лікарів, а не продавати їх за кордон. Визначити перелік лікарень, які прийматимуть людей з важкими симптомами. Далі слід було провести аудит: які у світі наявні тести та чи є можливість їх виробляти в нашій країні. Якщо немає можливості, або не в найближчій перспективі, то визначити, у кого закуповувати і заздалегідь підготувати всі нормативні акти»

Так історично склалося, що в Україні в рази менше апаратів штучної вентиляції легень, ніж у країнах ЄС.

«В Україні їх трохи більше тисячі, як в Італії було 5 тисяч, а в Німеччині – аж 25 тисяч. У жодній країні не є достатньо апаратів ШВЛ. Я переглядала дані за останні роки. В Італії було 12 реанімаційних ліжок на 100 тисяч населення, у Німеччині десь 26, у США – 34-35. Але в багатьох країнах їх не більше 10 на 100 тисяч. В Україні їх може трохи менше. Але в нас позаду 70 років «Совєцького» союзу і 25 років української незалежності, під час яких ніхто нічого не робив для покращення системи охорони здоров’я» – повідомляє Супрун.

«Жодна країна не готова до цієї пандемії»

Також вона ознайомила нас з інформацією про тестування на коронавірус:

«Швидкий тест – це забір крові та за 15 хвилин маємо результат. Але він показує антитіла, а не сам вірус. А ці антитіла з’являються на 4-7 день після інфікування. Тому у 10-15% відсотків випадків інфікованим людям тест показує хибний негативний результат. Але швидкі тести попри все допомагають у тому випадку, коли позитивний результат дає розуміння, що людину треба ізолювати.

Тому несправедливо дорікати, що ми рік тому не закупили, умовно, 30 тисяч апаратів ШВЛ, якщо за всю незалежність система охорони здоров’я не оновлялася. Система розвивається крок за кроком»

Прогнози від Національної академії наук України вказують, що при низькому рівні профілактичних заходів можливе інфікування 22 мільйонів українців. Також міністр охорони здоров’я Ілля Ємець заявив, що «всі пенсіонери помруть». Але колишня міністерка пояснила і заспокоїла щодо цієї інформації:

«Коли говорять про 22 мільйони, як і в багатьох країнах про 60-70%, то це не означає, що одночасно все населення буде інфікованим. Йдеться про весь період пандемії. Вона може тривати і півроку, і п’ять років.

З приводу заяви міністра, смертність літніх людей не може бути 100%. У Китаї було 5% від тих людей, які захворіли. В Італії – 8%. У Кореї – менше 1%. Тому міністр дуже неправильно висловився. Як лікар можу сказати, що будь-яка пневмонія, чи це вірусна, чи бактеріальна, чи від грипу, для літніх людей з хронічними захворюваннями завжди має підвищену смертність порівняно з молодими»

«Бути інфікованим вірусом не означає, що людина при цьому буде хворіти»

Наостанок Уляна Супрун рекомендує гуляти на свіжому повітрі, але при цьому не торкатися поверхонь і не йти на дитячі майданчики. Також можна спілкуватися з людьми на вулиці, але тримати дистанцію. Обов’язково мити руки при поверненні додому, а перед тим верхній одяг залишати біля дверей.

Бережіть себе!

Текст: Владислава Кріцька 

Інтерв’ю: Мар’яна П’єцух, журналістка УП.Життя

Фото: Дмитро Ларін, УП

Поділитися в соцмережах: