Перший перекладач Біблії українською: на малій батьківщині Куліша вшанували 120-річчя історичного видання

У суботу, 21 жовтня, у містечку Воронежі, на батьківщині видатного українського письменника та інтелектуала Пантелеймона Куліша, відбулися урочистості з нагоди 120-річчя видання першого перекладу Біблії українською мовою, над яким працював Куліш.

Перше видання першого перекладу Святого Письма українською, головним автором якого був Пантелеймон Куліш, побачило світ у 1903 році у Відні.

 Біля пам’ятника великому українцю зібралися краєзнавці, історики, громадські діячі та журналісти. Серед почесних гостей були народний депутат Ігор Молоток, речник Генерального штабу Збройних сил України Андрій Ковальов, кобзар, народний артист, лауреат Шевченківської премії Тарас Компаніченко.

Учасники заходу поклали квіти до монумента, що зображає юного Куліша зі Псалтирем, притиснутим до грудей. Також зачитали першу главу Кулішевої Біблії, а Тарас Компаніченко виконав пісні на слова віршів українського письменника. Народний депутат Ігор Молоток у своєму виступі наголосив, що Святе Письмо у перекладі Куліша стало пам’ятником малій батьківщині інтелектуала, який вживав у тексті місцевий варіант живої української мови. Водночас, воно символізує єдність України, бо співавторами перекладу були галичанин Іван Пулюй і правобережець Іван Нечуй-Левицький.

Не забуваймо, що ці вшанування відбуваються в час повномасштабної агресії Московії, яка щодня бомбить Кулішевий край і зазіхає на саме існування української нації, погрожуючи знищити саме наше ім’я, – додав Ігор Молоток. – Це марні погрози. З нами Бог, ми всенародно підтримуємо Збройні Сили України, ми знаємо, за що ми воюємо і з нами весь цивілізований світ”.

Наступні відзначення 120-річчя першого видання Кулішевої Біблії відбудуться у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, де пройде наукова конференція. Урочистості планують і в історико-меморіальному музеї-заповіднику “Ганнина Пустинь” в Оленівці, на історичному хуторі Мотронівка, де Пантелеймон Куліш працював над своїм перекладом. Далі естафету приймуть Львів і Відень – місто, де було здійснене видання. У столиці Австрії відкриють відновлену меморіальну дошку на честь знаменної події.


Нагадаємо, що “Сьвяте Письмо Нового і Старого Завіту мовою русько-українською” було видане у Відні 31 жовтня 1903 року Британським та Іноземним Біблійним Товариством. Перший повний переклад Біблії українською побачив світ через шість років після смерті його головного автора та ідейного натхненника Пантелеймона Куліша. Куліш почав роботу над ним у 1860-х роках. У 1869 році анонімно опублікував у Львові перекладене П’ятикнижжя – перші п’ять книг Старого Заповіту. Надалі працював разом з Іваном Пулюєм – у майбутньому відомим фізиком, що також був блискучим інтелектуалом, богословом і поліглотом.

У 1881 році у Львові був опублікований повний переклад Нового Заповіту Куліша та Пулюя. У 1885-му рукопис Старого Заповіту згорів у Кулішевому хуторі Мотронівка. До смерті у 1897 році Пантелеймон Куліш закінчив перекладати 32 із 39-ти книг Старого Заповіту. Надалі справою чоловіка опікувалась його дружина Ганна Барвінок, яка переконала Івана Пулюя закінчити та відновити переклад. До роботи також залучили письменника Івана Нечуя-Левицького.

Кулішевий переклад Біблії був перевиданий десять разів. На підросійську Україну до 1906 року текст потрапляв нелегально – через діючу заборону на друк українською мовою. В Україні Біблія Куліша була вперше видана лише у 2000 році. Зазначимо, що для багатьох націй перший переклад Святого Письма національною мовою є важливою віхою в історії націогенезу. Так, перший переклад Слова Божого Мартіна Лютера сформував основу німецької літературної мови.