Що їсти і які вправи робити, аби в 75 років пробігати по 10 км: розповідає 76-річна глухівчанка

Хтось у 76 років ледь не усю кімнату займає ліками. А от у Катерини Шведової в аптечці – лише йод, зеленка та спирт. Бо вся кімната пенсіонерки відведена під спортивні нагороди жінки. Причому не лише ті, які Катерина Феодосіївна отримала в молодості, а й ті, що їх здобуває зараз. Серед останніх – медалі з легкоатлетичного чемпіонату Білорусі серед ветеранів, пише t1.ua.

І дарма, що змагатися за перемогу прибули учасники віком 35+ аж із 13 країн. Саме наша Катерина Шведова у свої 76-ть здобула золото у штовханні ядра та стрибках у висоту.

Замість атлетичної доріжки – дорога на дачу

“Займатися спортом я почала ще з пелюшок, – жартує співрозмовниця. – Продовжила, коли десять років щодня ходила пішки до школи й назад (а це по чотири кілометри). Не припинила тренувань під час навчання в технікумі. А потім настільки закохалася у спорт, що ні заміжжя, ні діти та внуки не стали на заваді моїм тренуванням”.

Тож і тепер кожен новий день жінка починає із 10-хвилинної зарядки. Далі снідає та біжить у справах.

У місті, а живе жінка у Глухові, займатися спортом майже немає де. Тому замість атлетичної доріжки у пенсіонерки – дорога з дому на дачу. Часом цю відстань Катерина Феодосіївна долає пішки, часом – велосипедом, але ніколи – маршруткою. Бо рух, переконана пенсіонерка, – то запорука здоров’я.

“Аби потренуватися в стрибках у довжину, їжджу велосипедом до місцевого інтернату, де є відповідна яма. А у висоту пострибати тренуюся безпосередньо на змаганнях”, – каже спортсменка.

Крім стрибків, Катерина Шведова опанувала волейбол, баскетбол, штовхання ядра, біг, метання списа, лижі.

“У мене немає наставника. Тож, якщо це новий для мене вид спорту, ази переймаю, коли по телевізору переглядаю змагання професіоналів. А потім пробую повторювати за ними. Хоча, – зізнається, – виходить не зразу. Так, коли вчилася метати спис, ледь вухо собі не відірвала. А коли стрибала у висоту, то бігла кроками, як під час стрибків у довжину”.

Із коханим чоловіком познайомив стадіон

Втім Катерині Феодосіївні до труднощів не звикати. Набагато важче їй сидіти і нічого не робити.

“То вже звичка така, – пояснює. – Коли ми були школярами і студентами, то весь вільний час проводили як не на стадіоні, так на водоймі. Навіть із чоловіком познайомилася на стадіоні. У нього любов до спорту з роками згасла, а от у мене – навпаки: лише зміцніла”.

Протягом дорослого життя Катерина Шведова перепробувала чимало робіт: електромонтера, чергової на електростанції, завідувачки навчально-спортивного відділу. Була навіть поштаркою з доставки термінових телеграм та організаторкою концертів цирку. Але завжди знаходила можливість брати участь у змаганнях. Заводи, фабрики, організації шикувалися до неї в чергу, аби Катерина ввійшла до складу їхньої команди та допомогла здобути перемогу. Бо тоді спорт – це було престижно!

“Не те, що зараз: діти спортом не займаються, навіть гуляти не ходять! – емоційно зауважує жінка. – Якось прийшла я влітку на водойму потренуватися в плаванні і бачу: прийшла сім’я, 12-річний хлопець із відверто зайвою вагою зайшов у воду, плавати не вміє, змерз, мама вже рушничком його зустрічає, витирає, вдягає, ковбаскою годує. Та він сам мав би це все робити! І менше ковбасу наминати, а більше спортом займатися!”

У 65 почала стрибати у висоту

Вийшовши на пенсію, Катерина  Шведова стала членом ветеранської Федерації легкої атлетики України. 2006-го вперше взяла участь у чемпіонаті Європи, що відбувався в Польщі. У 65 років уперше заявилася на стрибки у висоту. Коли зустріла 70-річчя, вперше у своєму житті пробігла 10 км, ще за й скільки – за годину й чотири хвилини. А коли через п’ять років знову подолала цю дистанцію, то сама собі не повірила – вклалася в той самий час. Таке враження, що тіло Катерини Феодосіївни не підвладне вікові!

“То гени, постійний рух і оптимізм, – пояснює жінка. – Крім того, я стараюся не вживати цукру та жирної їжі. Не переїдаю. Що простіша страва – то корисніша. Часто п’ю воду, і з води, в якій розводжу чайну ложку меду та дві чайні ложки яблучного оцту, щоранку починаю свій день”.

Дозвілля пенсіонерки – це теж не сидіння перед телевізором.

“Відпочивати треба так, щоб аж кістки хрустіли, – жартує жінка. – Лежати на пляжі – то не для мене. А от влаштувати туристичну мандрівку – супер! Колись я в такі подорожі брала дочок, потім онучок. Шкода, що зараз це мені не по кишені”.

Втім безгрошів’я для Катерини Феодосіївни – зовсім не перепона, щоб не їздити на змагання. Хоча фінансів треба ого-го!

“Раніше спорт потужно фінансувався державою. Якщо я брала участь у змаганнях, мені оплачували все: проживання, харчування. А зараз я мушу власним коштом поїхати, сама себе забезпечити житлом і їжею на період змагань, ще й заплатити за участь, – зізнається жінка. – Коли вийшла на пенсію і доходи стали мізерні, років із 15-ть їздила в Крим на збирання винограду. Зараз по пару гривень із пенсії відкладаю і трохи допомагають добрі люди. А як їду виступати за кордон, то рахую, аби вистачило коштів на квиток і членський внесок, харчі ж везу з дому, щоб дешевше було”.

За свою спортивну кар’єру Катерина Шведова стала багаторазовою чемпіонкою України, призером чемпіонатів Європи та світу з легкоатлетичного багатоборства. Лише за останні 15 років спортсменка взяла участь у майже 150 офіційних змаганнях.

Коли торік у складі обласної команди представила рідну Сумщину на Всеукраїнських іграх ветеранів, то серед десяти спортсменів була єдиною в команді жінкою, причому на 20-25 років старшою за колег-чоловіків. Але це не завадило Катерині Феодосіївні здобути найбільше очок для команди. Тому, коли чує про себе вислів «жіночка похилого віку», усміхається:

“Я не похилого, я поважного віку. Бо спорт не дає мені постаріти!”

Поділитися в соцмережах: