Великдень: що потрібно знати про це свято
Великдень є символом вічного життя і перемоги над смертю, а також очищенням від гріхів, тому традиційно відзначається всім християнським світом.
Великдень – це неймовірно важливе і масштабне релігійне свято, чия історія сягає в глибоке минуле. За настільки довге існування свята, він зумів зібрати кругом себе величезну кількість традицій і обрядів, тим самим ставши важливою складовою культури багатьох народів.
Основні традиції
До Великодня готуються протягом семи тижнів, які також називають седмицею і супроводжуються вони Великим Постом. Саме стільки часу, згідно з Біблією, Ісус Христос провів у пустелі.
Останній тиждень перед Великоднем сама урочиста і знаменується багатьма древніми традиціями. Її називають Страсним тижнем або Великим тижнем. Кожен з днів цього тижня чимось відрізняється, але найбільш важливі – Чистий четвер і Страсна п’ятниця.
В ніч Воскресіння Христа на богослужіннях віруючі святять паски, яйця та іншу їжу, тим самим отримуючи дозвіл від церкви вживати не пісні страви.
Ще до Чистого четверга православним слід приготувати святкові паски та яйця, щобосвятити їх під час богослужіння у Велику суботу. Найкраще фарбувати яйцяцибулевим лушпинням у червоний колір, адже за легендою саме так Марія Магдаленазмусила римського імператора Тіберія повірити у воскресіння Христа – коли звичайне яйцеу її руках раптом стало червоним (як символ крові Ісуса).
Святкові паски і крашанки – не єдині страви для урочистого столу. Крім них, зазвичай подають холодець, буженину, сирні паски, запечену домашню птицю і т. д.
У ніч на неділю розпочинється святкове богослужіння. В рамках великодньої служби священнослужитель разом з паствою здійснюєхресний хід – обходить храм під дзвін дзвонів. Потім духовенство та віруючі виконують пасхальний спів. По його закінченню настоятельвідчиняє двері храму і пускає всіх усередину для виконання пасхального канону. Після цього настає час христосуватися протягом наступних40 днів (говорити один одному замість привітання: «Христос воскрес! Воістину воскрес!», при цьому тричі цілуючись), а також обмінюватисяпасками і яйцями.
Святкування Великодня триває 40 днів, тому як саме стільки часу Христос провів на землі зі своїми учнями після воскресіння. Особливі святкування в храмах влаштовують черезтиждень після Великодня – коли на Світлу седмицю проводяться урочисті богослужіння, хресні ходи, окроплення свяченою водою. Весь тиждень після Великодня прийнятоходити у гості до близьких, на гуляння, христосуватися і дарувати подарунки.
Що можна і не можна робити в день Воскресіння Христа?
Неділя Великого тижня – святковий день, тому більшість обмежень попередніх днів Страсної Седмиці вже не мають своєї сили. Для тих, хто постив, можна розговлятися (перша трапеза після закінчення поста) відразу після Літургії і причастя. Якщо Літургія була вночі, то відразу після неї можна починати святкову трапезу.
Немає суворої заборони на прибирання в будинку або роботу. Звичайно, бажано присвятити весь день радості і відпочинку з приводу великого свята, але якщо працювати необхідно, ти можеш це робити.
У цей день не можна сумувати, злитися, ходити похмурим і лаятися з близькими. Потрібно, навпаки, від душі вітати людей, запрошувати в гості – одним словом, приносити радість ближньому.
Звичаї на Великдень
Найвідоміший звичай, який знайомий всім з дитинства: на вітання «Христос воскрес!», потрібно відповісти «Воістину воскрес!».
Люди похилого віку на Великдень розчісували волосся і вважали: скільки волосків залишилося, стільки онуків у них буде. Також поширеним були купання з золотом і сріблом, які повинні були принести багатство і достаток.
Молодь забиралася на дахи будинків зустрічати сонечко, вірячи в «граюче світило в день Світлого Христового Воскресіння». Словосполучення «вартувати сонце» відносилося саме до цього звичаю.
Дівчата у Великодній тиждень вмивалися водою з червоного яйця, щоб бути рум’яними, ставали на сокиру, щоб стати міцними.
Щоб руки не потіли, в дні святого Великодня не брали в руки сіль.
Вважалося, що за допомогою пасхального яйця отримують полегшення від усіх хвороб і напастей. Шкаралупу від нього не можна було викидати до самого закінчення свят.
Великодніх прикмет і забобонів існувало набагато більше, проте багато з них не збереглися до наших днів. І навіть якщо зараз святкування Великодня не таке пишне, дивно, що через стільки століть багато традицій все ще дотримуються великою кількістю людей.
