Яка медична допомога може знадобитися під час артобстрілу: поради сумських спеціалістів

Під час артобстрілу найбільшою небезпекою є кровотеча. Також у людей на фоні страху можуть виникати невідкладні стани — інфаркти або інсульти. Як діяти в таких умовах, і що слід мати при собі, щоб мати змогу надати допомогу – розповіли Суспільному у Червоному Хресті та на кафедрі медичного інституту СумДУ.

“Якщо ми говоримо про обстріли і можливість ураження в першу чергу осколковими факторами, то розуміємо, що це — пошкодження шкірних покровів, судин і нервових стволів, які можуть проєктуватися в зоні поранення, а це, в першу чергу, кровотеча”, — каже асистент кафедри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ігор Шаповал.

За його словами, цивільні громадяни не готові професійно рятувати своє життя в екстремальних умовах, на відміну від військових, які проходять спеціальне навчання.

“Найбільший ризик в будь-яких ситуаціях – це зупинка дихання, серцева діяльність і крововтрата. Тобто коли маємо людину в критичному стані, то повинні оцінити, чи є дихання, чи немає, є серцева діяльність, чи немає”, — каже він.

Найперше потрібно визначити, чи є зовнішні кровотечі, зазначає Ігор Шаповал.

“Тобто це те, що потребує найшвидшої реакції, бо іноді ми займаємось чимось іншим, а не визначивши, що в людини кровотеча, ми можемо втратити її. Якщо зупинили кровотечу, ми потім можемо визначатися – дихає чи не дихає, проводити серцево-легеневу реанімацію, викликати швидку”, — говорить медик.

В аптечці мають бути кровоспинні засоби, зокрема, джгут-турнікет, який дозволяє сформувати петлю і припинити кровотечу. Це спосіб, який прийшов на зміну гумовим джгутам, які перетягували кінцівку надто сильно і могли спричинити ускладнення. Ще засоби для зупинки кровотечі – “ізраїльські бандажі” — бинт, просочений рідиною для зупинки крові. Ці та інші медичні засоби коштують дорого, каже Ігор Шаповал, але вони працюють, коли треба врятувати життя людини, тому їх варто мати в аптечці. Якщо ж їх немає, то користуватися доступними способами.

“Будь-який бинт, чиста тканина, яка є, ми можемо просто нею затампувати порожнину, яка утворилася від поранення, відповідно притиснувши і потім накласти пов’язку. Це на якийсь час зупинить кровотечу, але це не гарантує 100% успіху, бо іноді під час транспортування ми можемо певними діями поновити крововилив”, — розповідає він.

Серед предметів першої необхідності в аптечці мають бути повітреводи, які допоможуть дихати у випадку поранення чи втрати свідомості. Тренерка з першої допомоги Наталія Кареліна каже, що якщо людині просто стало погано на вулиці, то перш ніж допомагати, треба з’ясувати причину, оскільки під час небезпеки можуть виникати невідкладні стани.

“Під час інсульту – є таке правило УЗП: потрібно попросити людину усміхнутися, заговорити, підняти руки. Якщо ви бачите, що одна сторона трішки перекосилася, людина погано розмовляє, руки не може рівномірно підняти — ми можемо чітко думати про інсульт. Якщо це інфаркт, люди зазвичай стоять, в них важке дихання, вони спітнілі, тримаються за грудну клітину”, — розповідає Кареліна.

За її словами, є такий “синдром вітрини” — людина стоїть, сперлася на стіну, — це може бути інфаркт або серцевий напад. “Якщо людина на ваших очах впала і втратила свідомість, але ненадовго, секунд 20, а потім приходить до тями, ми можемо говорити про непритомність. Не треба її одразу підіймати, садити, ще буде “неваляшки”: ви підняли – він впав, доки він не відлежиться, не прийде до тями”, — зазначає вона.

При інсульті, каже Наталія Кареліна, треба забезпечити людині спокій, при інфаркті – зручне положення, і якнайшвидше звернутися за медичною допомогою.

Отримати навички надання першої допомоги можна на курсах. Їх у Сумах проводять, крім Червоного Хреста та кафедри екстреної медичної допомоги сумського медінституту, у Навчально-методичному центрі обласного цивільного захисту населення Сумської області.

Поділитися в соцмережах: