Яким має бути взуття для дітей, розповів директор Сумської обласної дитячої лікарні

Директор Сумської обласної дитячої лікарні, ортопед Ігор Змисля виклав у фейсбуці пост, на який його надихнуло відвідування взуттєвого магазину в Сумах:

“За два дні – зима. Тож на вихідних з молодшим сином «утеплялися». У взуттєвому магазині став вимушеним свідком розмови продавчині з клієнткою: «Ціна така, бо марка дорога, а ще ж і устілка ортопедична!». Почуття лікаря-ортопеда зачеплені! Тож цей пост не міг не з’явитися. Він про те, як за немалі гроші разом із чоботами, туфлями чи сандалями не купити своїй дитині проблем.

Дорогі батьки! Не варто вірити на слово продавцям, які називають ортопедичними усі черевики без винятку. Зауважте, що «єдино правильного» взуття для корекції ортопедичних захворювань НЕ БУВАЄ‼️ Бо відхилення і захворювання у всіх різні, тож домогтися потрібного ефекту можна тільки за допомогою устілки, яку призначає ортопед індивідуально.

Ортопедичне взуття для дітей з клишоногістю, плоскостопістю або вальгусом ступні – це така ж частина лікування, як і гімнастика, лікувальна фізкультура і своєчасні обстеження у фахівців. Але і здоровим діткам надважливо підбирати правильне і комфортне взуття. Бо доки ступня знаходиться у стадії формування, взуття не має заважати цьому процесу.

Отож, основні критерії при виборі зручного та безпечного для здоров’я дитини взуття:

Матеріал. Якісне взуття виготовляється тільки з натуральних матеріалів – шкіра, нубук, текстиль.
П’яткова ділянка – вона має БУТИ! Якщо у взутті немає задника, або є лише тканинний утримувач чи тоненький поясок, який нібито підтримує п’яту – таке взуття купувати не варто. Багато проблем вальгусної деформації ступнів у дітей отримуються саме таким чином.
Підошва має бути одночасно жорсткою, твердою і гнучкою, щоб згинатися ближче до ступні та правильно реагувати на її механіку. Дуже жорсткі підошви або ж, навпаки, тоненькі і м’які нехай залишаться у тому магазині, де вони продаються. Дитині вони точно не потрібні!
Фіксація. Застібок або липучок має бути як мінімум дві. Інколи виключенням можуть бути шкільні туфлі, але в більшості випадків такого взуття не повинно бути. Або ж можна звернути увагу на взуття з шнурками в ділянці підйому. Все, що слабо фіксується (а не здавлюється!) – не підходить. Те взуття, яке бовтається на нозі – величезна загроза розвитку захворювань ступнів.
Розмір. Взуття на виріст – дитина ніколи не має його носити. Маленьке і тісне взуття теж під суворою забороною. Розмір дитячого взуття має варіювати в межах плюс-мінус одного сантиметра. Це важливо, бо під час навантаження дитяча ступня може подовжуватися на певну одиницю в довжині і не має упиратися в передній відділ ступні. Треба давати припуск у 5 мм, щоб фізіологічний рух залишався можливим.
У взутті не має бути внутрішніх швів, які б травмували дитячу ніжку. Вони мають бути згладжені.

Має бути передбачена широка носочна частина для того, щоб був простір для пальчиків, а також невеличкий каблучок, який допомагає формувати осанку і не дає дитині завалюватися назад.

А ще невірно підібране взуття – часто причина вередливості та нервової поведінки дитини, пояснення якій батьки не можуть знайти.

Тож пропускаємо повз вуха «це ж шкіра, вона ще потягнеться», «мої діти такі третій рік носять» і «для чого ті застібки – вони тільки заважають». Натомість включаємо здоровий глузд і обираємо взуття для дітей ПРАВИЛЬНО.

Ілюстративне фото з інтернету”.

Поділитися в соцмережах: