Сумчанка випала з тролейбуса
Про жахливий випадок, що стався з нею 19 березня, написала у Facebook сумчанка Галина Єфремова:
“Сьогодні о 21.15 я сіла у тролейбус №7 а на вулиці Ахтирській. На вул. Курській тролейбус зробив зупинку, я почала виходити на задні двері, але водій чомусь закрив двері (які буквально викинули мене з тролейбусу) та продовжив рух транспорту.
Я на скорості випала на асфальт, дуже сильно вдарилася спиною та головою. Через декілька метрів тролейбус зупинився, мабуть, пасажири почали звертатися до водія. Я, наскільки це було можливо, піднялася та пішла до тролейбусу.
Кондуктор стояла біля задніх дверей і знизувала плечима: ” А я що? Я не при чому!” Це були її слова.
Двері перед моїм обличчям закрилися, і тролейбус спокійно поїхав далі. Водій не вийшов, не спитав, як я себе почуваю, не вибачився за те, що не вбив мене взагалі. Я шокована тим станом безвідповідальності, що відбувається у нас у Сумському тролейбусному депо. Якщо водій транспортного засобу спричинив аварію, а це була аварія за вини водія, який продовжив рух транспорту , не враховуючи, що людина знаходиться між дверима та асфальтом, то він просто зобов’язаний надати першу медичну допомогу людині, а не залишити її лежачою на асфальті.
Мене вражає робота адміністрації Сумського тролейбусного управління, оскільки як треба ненавидіти людей, щоб дозволяти їх так “фахово” перевозити! Де робота з техніки безпеки, де елементарна повага до громадян та відповідальність за їх життя та здоров’я? Виходить, ми з вами просто біосміття, який можна викидувати на узбіччя.
Ледь дійшовши додому, я намагалася зателефонувати на гарячу лінію цього горе-управління… Звичайно, ніхто не відповідає. Якщо доживу до завтра (дуже погано себе почуваю), то поїду робити рентген та в це жалюгідне управління. Страшно відчувати себе не захищеним, коли твоє життя нічого не вартує, більше того, люди, які зобов’язані за твої кошти траспортувати тебе, просто вбивають та викидають тебе по дорозі, при тому, що в тролейбусі було повно людей, які все бачили… Доки ми будемо мовчати та робити вигляд, що нас це не стосується, – це може трапитися з вами, вашими дітьми, батьками..Гірко та боляче за нас…”
