Лише один з двадцяти жителів Сумщини підписав угоду з лікарем

До такого висновку дійшли в Інституті аналітики та адвокації, коли провели моніторинг приписної кампанії до лікарів первинної ланки. Загалом по області такі відносини закріпились у менше ніж 60 тисяч людей.

Наприкінці 2017 року нардепи прийняли ЗУ «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Цей нормативно-правовий акт, фактично, дав старт медреформі, реалізація якої почалася з 2018 року.

  • Зміни у сфері охорони здоров’я почалися з первинної ланки. – розповідає аналітик ІАА Олександр Ткаченко. – Кожен українець має обрати сімейного лікаря та підписати з ним угоду (декларацію). Цей фахівець мусить знати все про здоров’я пацієнта та вчасно надати допомогу або направити до профільного спеціаліста. 

Такі договори, зауважує, можна підписати у будь-який час. Однак до моменту офіційного закріплення відносин з сімейним лікарем «безкоштовні» послуги населенню надаватимуться платно.

Станом на 1 червня лише 5% населення Сумської області підписали угоди з лікарями. При цьому, найвищі показники у Буринському районі – за статистикою 41 пацієнт зі 100 уже має відповідну домовленість з лікарем. Аутсайдерами з укладання договорів є одразу 2 райони (Великописарівський та Недригайлівський). Там свого сімейного лікаря не обрала жодна людина. Хоча невтішна ситуація (показники нижче середньостатистичних) спостерігається ще у 8 районах області.

  • Варто сказати, що в області все ж спостерігається зростання «темпу» підписання договорів. – запевняє аналітик ІАА Дмитро Пономарьов. – Якщо на початку травня угоду підписали трохи більше, аніж 18 тисяч жителів області, то за місяць, на початку червня, такі домовленості мали уже майже 55 тисяч людей.

Для порівняння, у сусідній Полтавській області договори підписало 25% населення, тобто кожен четвертий мешканець.

Довідково: Ця публікація підготовлена в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження», який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та “Європейською правдою”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Інститут аналітики та адвокації» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».