За 2 роки ворожі обстріли спричинили понад 50 пошкоджень газмереж на Краснопільщині

Селище Краснопілля: від його центру до кордону з росією менше 10 км. Залпи російських «Градів» накрили територію громади 24 лютого. Всі 2 роки від часу повномасштабного вторгнення Краснопілля – територія бойових дій. Так само й Миропільська громада. Обидві перебувають в зоні обслуговування колективу газовиків Краснопільської дільниці Охтирського управління Сумської філії «Газмережі».

Це та територія, де прилітає найбільше, де небезпечно. Як газовики працюють в таких умовах?

«Ми працюємо дуже обережно, вживаємо всіх заходів щодо збереження життя та здоров’я наших працівників. І в той же час робимо все максимально, щоб відновити газопостачання, щоб у людей була можливіть опалювати свої приміщення і готувати їжу», – говорить начальник Краснопільської дільниці Охтирського управління Сумської філії «Газмережі» Дмитро Федянін.

Кожен виїзд на виклик – це ризик для життя, тож бронежилети й шоломи –обов’язковий захист. Адже обстріл може початись будь-якої миті – і дорогою до села, і під час ремонтних робіт.

За ці два роки газовикам довелося виїжджати на понад 50 пошкоджених об’єктів. Навіть у таких небезпечних умовах фахівці завжди намагаються полагодити все швидко і якісно.

«Коли усе (повномасштабне вторгнення – ред.) почалося, ми всі були тут, ніхто нікуди не виїхав, – розповідає Михайло Голота, газоелектрозварник Краснопільської дільниці Охтирського управління Сумської філії «Газмережі». – Тоді багато стріляли, порозбивали по селах газопроводи, а ми їх ремонтували. Було, й по нас стріляли… Страшно всім було, але свою роботу робити треба, люди не можуть залишитися без газу. Отак от, з апаратурою, з усім обладнанням їхали й робили, через їхні блокпости проїжджали».

Чоловік вже 28 років працює у газовому господарстві на Краснопільщині.

«російські обстріли по нашій мирній території безжальні. Мета ворога – залишити українців без світла, тепла, газу, і взагалі – без житла. Коли почалась зима, вони посилили обстріли, то одне село без газу, то інше. Ми їдемо і все це усуваємо. Ми як робили свою роботу, так і робимо. Хоч війна, хоч не війна», – запевняє Михайло Голота.

Начальник дільниці Дмитро Федянін високо цінує свій невеликий колектив. За професійність, згуртованість та високе відчуття особистої відповідальності, з яким ці чоловіки щодня виконують свою роботу, щодня на межі ризику.

«Ніхто не говорить: ні, я не поїду, бо там небезпечно. Бригада, яка виконує відновлення газопостачання, складається з 4-х людей, вони знають свою роботу, свою відповідальність. Є і машина, й інструменти, і матеріали. Є засоби захисту – бронежилети, каски. Працюємо, щоб у людей був газ», – запевняє Дмитро Федянін.

Більше дивіться у другому випуску проєкту “2 роки війни” на телеканалі СТС

Олена Мовчан,
телекомпанія СТС