З чим звертаються жителі Сумщини на «Телефон довіри»?
Переживання, стрес, відчай та негативні емоції – з ними стикається кожен із нас. Але іноді ми не можемо з цим впоратися самотужки. Тоді на допомогу приходять фахівці.
У Сумах тривалий час телефон довіри цілодобово приймав дзвінки на базі 5-ї міської лікарні. Та вже декілька років кабінет екстреної психологічної допомоги «Телефон довіри» працює в обласному медичному центрі соціально небезпечних захворювань. У складі цього структурного підрозділу – 4 кваліфікованих психологи та лікар-психотерапевт.
Професійна команда готова вислухати та підтримати, а інколи навіть – врятувати від непоправних та необдуманих спонтанних рішень. Адже, як відомо, вихід можна знайти з будь-якої ситуації!
– Звернення на телефон довіри досить різні, – зазначає лікар-психотерапевт Андрій Анплеєв. – Трапляються випадки, коли з людиною потрібно зустрітися, переговорити віч-на-віч, проконсультувати, за потреби й обстежити – тоді запрошуємо до нашої поліклініки, що на вул. Білопільський шлях, 22. Там комфортно, створені всі необхідні умови. Тож наші фахівці ведуть як амбулаторний прийом, так і консультують по телефону. Загалом, кабінет екстреної психологічної допомоги надає послуги анонімно – у цілодобовому режимі. Минулого року на «телефон довіри» надійшло 1322 звернення. Із них – 861 (65,13%) стосувалося проблемних питань, інші – інформаційні.
Що турбує людей?
Серед загальної кількості звернень левова частка пов’язана з проблемами психічного здоров’я. «Зазвичай такі люди відчувають нестачу соціального спілкування, – зазначає Андрій Борисович. – Вони прагнуть поділитися тим, що відбувається в їхньому житті, про що хочуть поговорити зі сторонньою людиною. Їх достатньо вислухати, підтримати втішним словом.
Чимало звернень із сімейних проблем. Зазначу, що в більшості випадків на жінок скаржаться чоловіки. Через нерозуміння, розпач. Можливо, дається взнаки нинішня ситуація, пов’язана з військовим станом. Дехто з чоловіків лишився роботи, можливості бути реалізованим та затребуваним. Звідси – відчуття неповноцінності, меншовартості. А якщо про це ще й постійно нагадують?! Ось і накопичується негатив, безпорадність. Комусь потрібно «випустити пар», а комусь – почути пораду. Наразі дзвінки на телефон довіри є своєрідним зрізом того, що відбувається в суспільстві.
Одинокі літні люди, приміром, відчувають брак уваги через те, що діти виїхали за кордон. Є й дзвінки від батьків через непорозуміння з дітьми (як це було завжди), що не пов’язано з війною».
На початку вторгнення, пригадує лікар, часто зверталися чоловіки, які лишилися вдома самі через те, що дружини з дітьми виїхали в евакуацію. Такі нестандартні болісні ситуації, коли йшлося про віддалення, потребували мудрої поради. «Дезадаптацію інколи чоловіки «лікували» вживанням алкоголю – тож доводилося обережно проводити «терапевтичні інтервенції», – зазначає Андрій Анплеєв. – Все ж людина вибрала звернення до нас, тому має отримати підтримку. Для неї – це вихід, можливість виговоритися, бути почутим та знизити рівень нервового напруження».
А ось звернення з приводу насилля в сім’ї, булінгу та мобінгу були поодинокими.
Коли спілкування «вживу» повертає до життя
Інколи спілкування по телефону переходить у довірливі відносини, коли людина готова поділитися проблемою з фахівцем при зустрічі. «Ще одна проблема – втрата роботи, – продовжує наш співрозмовник. – Нещодавно до мене на прийом прийшов чоловік – у минулому підприємець. Через півгодини розмови я зрозумів, що знайомий з ним біля 15 років. Ми з ним стикалися раніше з робочих питань. Я знав цього чоловіка в минулому житті як професіонала, який організував підприємство, вклавши в нього душу та чималий ресурс. Врешті-решт він усе втратив. Це була зовсім інша людина, ніж яку я знав раніше. Ми досить довго спілкувалися, проговорювали ситуацію та шляхи виходу з кризового стану. Є надія, що все зміниться на краще. Чоловік, як то кажуть, розпрямив плечі та готовий рухатися вперед».
Любовні, комунально-побутові та соціальні проблеми теж нікуди не поділися. Останні дві тісно пов’язані з умовами нинішнього часу, коли в населення відчутний брак коштів. На фоні цього, як зазначає Андрій Борисович, якраз можуть з’являтися суїцидальні думки. «На жаль, бувають і такі дзвінки, – говорить лікар-психотерапевт. – У першу чергу намагаємося стабілізувати стан, дати якусь надію, розглядаємо напрямки, як можна виправити ситуацію. Тут потрібно бути максимально виваженим у порадах та судженнях, аби не допустити найгіршого. Є певні алгоритми дій, якими керуються наші фахівці. Момент кризи проживається разом із таким клієнтом.
Таких людей стараємося обережно «висмикнути» на амбулаторний прийом, щоб досконально розібратися та допомогти. За минулий рік було шість суїцидальних дзвінків.
Частка звернень – від людей із залежностями
Йдеться про алкогольну, наркотичну та ігрову залежності, яка є загрозою для суспільства.
– Проблема ігрової залежності (геблінг) стає все більше актуальною, – зазначає Андрій Борисович. – Цьому сприяє активна недобросовісна реклама та розповсюдження ігрових майданчиків під вивісками різноманітних лото та лотерей. Відсутність стабільності спонукає людину шукати легких шляхів збагачення. Основною характеристикою ігроманії є втрата контролю над грою та неможливість зупинитися. Це не погана звичка або хобі, не слабкість характеру – це серйозна та підступна хвороба, яка внесена в міжнародний довідник класифікацій захворювань. Таких звернень, на жаль, стає більше».
Є серед дзвінків і приємні, коли люди дякують за допомогу. Таких із загальної кількості – біля 3%. «Ми відкриті до спілкування, в тому числі з військовиками, які мають потужний травматичний досвід, – підсумував Андрій Анплеєв. – Тож за потреби бути почутим – телефонуйте: (050) 914-40-24; (0542) 78-00-00. Раді будемо допомогти!».
