На Сумщині планують проводити реабілітацію за участі чотирилапих помічників
У Сумах провели спільну нараду представників поліції, влади, науковців та медиків, на якій обговорювали можливість впровадження у діяльність Національної поліції напрямку психологічної підтримки постраждалих від російської агресії військовослужбовців і правоохоронців з використанням собак.
На захід, окрім кінологів поліції, були запрошені доцент кафедри ТВППТ та кінології СНАУ, кандидат сільськогосподарських наук Людмила Була, начальниця Центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору МВС по Сумській області, лікарка-психіатр Олена Балинська, завідувачка відділення соціальної адаптації КУ «Центр учасників бойових дій» Сумської міської ради Ольга Конюхова, фахівці із соціальної роботи цього ж центру Владислав Гончаров та Геннадій Охріменко.
«Каністерапія — це порівняно новий для України метод реабілітації за допомогою спеціально навчених і відібраних собак. Хоча, історія співіснування, співпраці та співдопомоги між людиною і собакою налічує тисячі років, але, власне, як напрямок терапії це отримало свій розвиток із середини минулого століття. У всьому світі, є великі доробки і досягнення у цьому напрямку. В Україні лише в останні роки цей метод стає відомим. Тож ми будемо працювати над тим, щоб він став доступним для наших людей. Це не тільки реабілітація, але і абілітація для дітей і дорослих, що постраждали від війни, для травмованих і фізично і психологічно наших військових, поліцейських, всіх захисників України, хто цього може потребувати», – говорить начальник кінологічного центру ГУНП в Сумській області Павло Старостенко.
Загалом для військових, ветеранів взаємодія з собакою має велике значення, адже далеко від дому, під час проходження служби, на бойових позиціях з ними поруч дуже частомперебувають саме собаки. Вони зігрівають воїнів, попереджають про небезпеку, а іноді можуть бути просто другом, якому довіряють та з яким підтримують комунікацію. Саме тому через собаку в каністерапії розвивається й підтримується довіра та розвиток особистості, розкриваються почуття та емоції, прискорюється процес психотерапії та соціальної адаптації.
«Не кожен може одразу відкритися психологу чи психотерапевту. І саме тут допомагає собака — його присутність позитивно впливає на людей і вони легше відкриваються, – говорить лікарка-психіатр Олена Балинська. Як показує досвід, часто, щоб допомогти людині заспокоїтися, розслабитися, достатньо лише присутності тварини під час сеансу, іншим же допомагає контакт з нею».
У будь-якому випадку каністерапевт працює в партнерстві з кінологом та координує процес терапії. Отже каністерапія впливає на розвиток емпатії; зниження тривоги, поліпшення настрою, нормалізацію дихальних і серцевих ритмів, нормалізацію артеріального тиску, м’язового тонусу; поліпшення комунікації; поліпшення якості та обсягу рухів, поліпшення функціонування; підвищення ефективності навчання;терапію посттравматичного стресового розладу.
У процесі обговорення теми присутні на нараді вирішили вивчити програми каністерапії зарубіжних та вітчизняних фахівців. За підсумками наради було ухвалене рішення і доручено зацікавленим структурам та відомствам визначити працівників, які будуть відповідати за реалізацію проєкту, та вирішити питання щодо проходження ними необхідного навчання; зазначено про необхідність розроблення критеріїв відбору собак для каністерапії; відмічено необхідність розроблення в Україні проєкту протоколу застосування психологічної підтримки постраждалих від російської агресії військовослужбовців та правоохоронців з використанням собак. Наголошено на необхідності створення окремого центру з необхідними технічними характеристиками для проведення сеансів каністерапії.
«Майбутній проєкт покликаний допомогти тим, кому українці вдячні за збережені життя, і хто чи не найбільше заслуговує на повагу та підтримку. Ми дуже хочемо і намагаємось сприяти тому, щоб життя ветеранів війни було наповнене миром та любов’ю. У цьому непростому, але дуже важливому процесі собаки-терапевти можливо будуть відігравати одну з головних ролей», – зазначила науковиця Людмила Була.
