Сергій Савченко, батько загиблого героя, боронить Суми у лавах ДФТГ №1
Торік на телеканалі СТС у проєкті «Рік війни» ми розповідали про те, як від першого дня повномасштабного російського вторгнення у кожній громаді організували потужний спротив ворогу і як Сумщина вистояла у цьому протистоянні. Цьогоріч ми продовжимо розповідати про наших героїчних земляків, які кожен на своєму місці тримають свій особистий фронт.
У цьому випуску проєкту «Два роки війни» наша розповідь – про захисників Сум, добровольців, які взяли зброю до рук у лютому 2022 року і тримають її досьогодні.
Сумчанин Сергій Савченко, нині боєць ДФТГ №1 з позивним “Дід”, на війні втратив сина Максима (капітан Максим Савченко, командир взводу, заступник командира мінометної батареї, 19 липня 2014 року загинув у бою під Лисичанськом в ході наступу. Його ім’я тепер носить Сумська школа №7, де вчився герой – ред.). Маючи досвід військової служби у Збройних Силах, Сергій навіть у повітрі відчував неминуче наближення цієї війни.
«Перша думка була ще 22 лютого. Ми запросили до себе мера міста, відчуття таке, що буде недобре… Колектив, близько 30 людей, висловлювали побажання, щоб видали зброю, людей озброїли. Але це питання одразу не вирішилося. Через 2 дні все почалось, тому довелося зустрічати з мисливською зброєю. І ми були доволі неприємним загоном для цих орків», – розповідає про перші дні повномасштабного вторгнення Сергій Савченко.
Сумчани, озброєні тим, у кого що знайшлося, стали на захист рідного міста. На виїздах з Сум діяли маленькі загони, перекриваючи всі можливі шляхи.
«З мисливською гвинтівкою проти БТР чи танка – то дуже проблематично було… Але у нас була одна мета – не віддати місто.
З озброєнням ми поступово вирішували питання – спочатку це були трофеї, здобуті в боях, надалі вже пішла зброя, яку нам видавали в ЗСУ. Ми легалізували трофейну зброю, і до середини березня ми вже були непогано озброєні, було чим зупинити і танк, і БТР», – говорить захисник.
Невеличкими, по 5-7 людей, загонами сумчани проводили розвідку, диверсійні операції, коригували удари нашої авіації і байрактарів, які на початку вторгнення використовувалися дуже успішно.
Наразі і Сумщина, яка має протяжність державного кордону з Сумщиною 563 км (більше – лише у Луганській області), і місто Суми захищені серйозно, запевняє Сергій Савченко.
«Кордон замінований, стоять військові частини. Переконаний, що і керівництво області, і керівництво у Збройних Силах будуть і надалі все більше і більше нарощувати тут оборону, бо росіянам довіряти вже ніколи не можна. Ми вистоїмо і ворогів переживемо, однозначно», – впевнений військовик.
